Податок на нерухомість: хто та скільки має заплатити

Нещодавно ВР у другому читанні підтримала законопроєкт № 7632, згідно з яким власники знищеного або пошкодженого майна звільняються від сплати податку на нерухомість. Зауважу, що цей законопроєкт стане повноцінним Законом лише після його підписання Президентом України та офіційної публікації. Сподіваюсь, що це станеться оперативно, до того як всім власникам нерухомості доведеться сплачувати відповідний податок. А в очікуванні цієї події я вирішила нагадати: хто, коли та скільки має оплатити податок на нерухомість у 2023 році.

Про що мова

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (а саме так правильно називається податок, про який ми зараз з вами говоримо) – є одним з трьох складових великого «майнового» податку, який нараховується на різні види майна, про що, власне, і свідчить його назва.

Окрім податку на нерухомість, до його складу входять податок на земельні ділянки та податок на транспорт. Але зараз ми говоримо саме про податок на нерухоме майно, тому зазначу, що згідно ст. 266 Податкового Кодексу України (ПКУ) нерухомим майном є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі і їх частки. А податок на нерухоме майно сплачують власники житлової та нежитлової нерухомості – в тому числі і ті, які володіють лише часткою оподатковуваної нерухомості.

Маленький відступ: варто зазначити, яка нерухомість є житловою, а яка – нежитловою. Адже в залежності від цієї градації, до нерухомості можуть застосовуватись різні пільги по сплаті майнового податку.

Яка нерухомість не оподатковується

Згідно ст. 266.2.2 ПКУ, деякі види нерухомості не є об’єктами оподаткування. Якщо говорити про житлову нерухомість, то це, зокрема:

• комунальне житло (тобто – об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
• об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та обов’язкового відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
• нерухомість дитячих будинків сімейного типу;
• гуртожитки;
• житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом (має бути визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради);
• об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками) – не більше одного такого об’єкта на дитину;
• об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
• об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Тобто, податок на нерухомість не будуть сплачувати ті, хто користується муніципальним житлом (наприклад, ВПО), власники квартир в зоні відчуження, власники квартир в аварійних будинках, власники дитбудинків та багатодітні сім’ї тощо.

Це не повний перелік нерухомості, яка звільняється від нарахування податку – до нього входять деякі промислові будівлі, будівлі днз та шкіл, деяких закладів оздоровлення, нерухомість релігійних організацій тощо. З повним переліком можна ознайомитись в ПКУ – і я сподіваюсь, що скоро цей перелік буде доповнено нерухомістю, яка визнана зруйнованою та пошкодженою в результаті збройної агресії рф.

Хто платить податок на нерухомість

Загалом цей податок мають сплачувати всі, хто є власниками оподатковуваного нерухомого майна на території України: і фізособи, і юрособи, і резиденти країни, і нерезиденти. Саме про це йдеться в п. 266.1.1 ПКУ.

Але часто буває так, що один об’єкт нерухомості знаходиться у власності декількох осіб – і тут вже виникають нюанси. Ось що про них говорить ст. 266.1.2 ПКУ:

• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
• якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

База оподаткування та пільги

Базою оподаткування нерухомості є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості. Але у випадку житлової нерухомості діють деякі пільги.

Так, для квартир (незалежно від їх кількості) база оподаткування зменшується на 60 кв.м. Тобто, якщо у власності однієї людини є, припустимо, три квартири загальною площею 40 кв.м, 45 кв.м та 80 кв.м, то платити податок вона  має за (40+45+80) – 60 = 105 кв.м.

Для житлового будинку (знову – незалежно від їх кількості) база оподаткування зменшується на 120 кв.м. Тобто власник двох будинків площею 100 кв.м та 80 кв.м буде сплачувати податок за (100+80) – 120 = 60 кв.м.

Для різних типів об’єктів житлової нерухомості база оподаткування зменшується на 180 кв. метрів. Тобто умовний власник квартири площею 50 кв.м та будинку площею 120 кв.м податок на нерухомість платити не буде. А ось той, хто до того ж має дачний будинок (оформлений як житлова нерухомість) площею 40 кв.м, мусить заплатити податок за (50+120+40) – 180 = 30 кв.м.

Додаткові пільги по сплаті податку на нерухомість можуть встановлювати місцеві органи влади. Але власники квартири площею понад 300 кв.м або будинку завбільшки 500 кв.м під жодні пільги не підпадають – навпаки, їм потрібно буде заплатити 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт.

Скільки платити

Оскільки податок на нерухомість – це місцевий податок, то його ставку встановлює місцева влада. Але ПКУ встановлює граничну суму цієї ставки – вона не може перевищувати 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року, за 1 кв.м бази оподаткування.

Тобто, якщо ми в 2023 році будемо платити податок на нерухомість за 2022 рік, то ставка податку на нерухомість становитиме 6,5 тис. грн х 1,5% = 97,5 грн за кожен квадратний метр «надлишкової» площі.

В наших прикладах це: 105 кв.м х 97,5 грн = 10,237 тис. грн; 60 кв.м х 97,5 грн = 5,85 тис. грн та 30 кв.м х 97,5 грн = 2,925 тис. грн.

Зауважу, що місцева влада може знизити коефіцієнт – замість максимальних 1,5% від розміру заробітної плати встановити, скажімо, 1% або 0,5%.

Терміни сплати податку

Якщо ми говоримо про фізособу, то вона має сплатити податок на нерухомість протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення (ППР). Розсилати ППР податкова повинна до 1 липня року, що настає за звітним на адресу кожного з об’єктів оподаткування.

P.S. Наразі в суспільстві точиться суперечка – чи не звільняє воєнний стан від сплати податку на нерухомість. Позиція ДПС виглядає так: ні, не звільняє – принаймні столичні податківці вже відзвітували про те, що у січні-лютому до міського бюджету надійшло майже 41,6 млн грн податку на нерухомість.

P.P.S. Якщо у вас є питання про нарахування та сплату податку на нерухомість – задавайте їх у коментарях на форумі блогу, будемо разом шукати на них відповідь. А обговорити тему про податок на нерухомість можна в тг-каналі інвесторів у новобудови.