Новини ринку нерухомості

290 відповідей
  • Видані іпотеки у січні-лютому 2023 рокуЯк повідомили в НБУ, за два перших місяці поточного року українськими банками було видано 483 іпотечних кредити: 357 в січні та 126 в лютому. Всі вони були видані на вже існуючі квартири на вторинному ринку нерухомості.

     

    Середньозважена ефективна ставка становила 7,54% в січні та 8,34% в лютому – тобто, всі іпотечні кредити були видані за пільговими програмами.

     

    Найактивніше видавали іпотечні кредити банківські установи Київської області – в січні та лютому тут було оформлено 68 та 45 нових позик відповідно (113 за перші два місяці).

     

    В Києві іпотек видали значно менше: в січні-лютому було укладено 15 та 6 угод (тобто 21 за два місяці року). Тож за кількістю нових іпотечних угод столиця навіть не входить в першу п’ятірку, хоча до війни вона була лідером з кількості взятих іпотек (в 2021 році банки разом щомісяця видавали більше 200 таких кредитів).

     

    На диво, на другому та третьому місці опинилися банкіри Волинської області, які за січень-лютий видали 48 іпотечних кредитів, та Рівненщини, де було укладено 46 нових іпотечних угод. Четверте місце за кількістю виданих іпотек посідає Львівщина, де в січні-лютому було підписано 32 угоди. А п’ятірку лідерів замикає Чернігівщина – тут було укладено 30 іпотечних договорів.

    Метро на Виноградар добудують у цьому роціМетро на Виноградар можуть запустити вже наступного року, – про це заявив мер столиці Віталій Кличко в ефірі телеканалу «Київ».

     

    «В наступному році наші плани врешті-решт метро на Виноградар відкрити», – сказав міський голова.

     

    Як на мене, заява доволі амбіційна. Але, зважаючи на реалії, я б віднеслась до неї дещо скептично, і не розраховувала, що наступного року виноградарці побачать працюючі станції метро біля своїх будинків.

     

    Нагадаю: нові станції почали будувати у 2019 році і планували відкрити їх у 2021 році. Але ближче до запланованої дати пуску – відтермінували її ще на два роки, тобто на 2023. Війна внесла додаткові корективи, відкриття нових станцій відклали.

     

    Декілька місяців тому, наприкінці зими, очільник Київського метрополітену Віктор Брагінський повідомив, що наразі будівельні роботи на нових ділянках київського метрополітену відновлено, але назвати більш-менш точну дату відкриття нових станцій не ризикнув.

     

    Я впевнена, що «метро на Виноградар» не стане таким самим мемом, як «метро на Троєщину» – підземку на цей житловий масив все ж таки пустять. Але навряд чи це станеться наступного року – як на мене, очікувати його варто десь за 2-4 роки (в залежності від наших успіхів на фронті та економічної ситуації в країні). Хоча я була б дуже рада помилитись і прокатитись підземкою на Виноградар вже в 2024 році.

    Голова КМБ звернувся до інвесторівКерівник ХК «Київміськбуд» звернувся до інвесторів компанії, які на виплат вклали власні кошти в майбутні квартири цього забудовника, з проханням відновити сплату за своїми зобов’язаннями.

     

    «Переконливо прошу людей, які купили нерухомість на виплат, платити. Борг за такими договорами на сьогодні становить близько 326 млн грн. Розумію, що ви скажете «почніть будувати, почнемо платити». Але сьогодні для того, аби почати будувати, нам важлива кожна гривня. Тож прошу це зробити. Ми в одному човні. Підкреслю, що ці кошти підуть виключно на добудову того конкретного комплексу, у якому ви купили квартиру».

     

    Також в своєму зверненні пан Кушнір трохи розповів про плани фінансових «ін’єкцій», які мають підтримати найстарішого забудовника столиці: планується збільшити капіталізацію компанії на 1 млрд грн та продати місту квартир на 300 млн грн.

     

    До речі, зважаючи на те, що в середньому вартість 1-кімнатної квартири (що будується!) «від КМБ» становить близько 1,5 млн грн, то на 300 млн грн місто зможе придбати права десь на 200 майбутніх квартир.

    Відкрито єдиний реєстр будівельної діяльностіВітаю всіх інвесторів у новобудови – в Україні знову відкрито Єдиний реєстр будівельної діяльності!

     

    Відтепер кожен, хто планує вкласти власні заощадження у новобудову, має можливість переконатись, що у забудовника є (чи навпаки – немає!) необхідна для проведення робіт дозвільна документація.

     

    Наразі в реєстрі відкрита така інформація:

     

    ✔ публічна мапа будівництва, де відображені всі нещодавно видані дозволи на проведення будівельних робіт;

     

    ✔ відомості по конкретному об’єкту будівництва;

     

    ✔ відомості про будівництво за адресою;

     

    ✔ Дозволи на проведення будівельних робіт та Сертифікати про готовність будинку до експлуатації;

     

    ✔ МУО на проєктування.

     

    Закритими залишились дані про об’єкти критичної інфраструктури – і це, як на мене, дуже вірне рішення.

     

    Зауважу, що наразі реєстр працює доволі “криво“ і повільно, та й з повнотою інформації по конкретним об’єктам справи не дуже. Наприклад, не всі картки об’єктів мають мінімальний опис, не кажучи вже про точну адресу або кадастровий номер земельної ділянки та параметри будівництва. Але сподіваюсь, з часом все це буде виправлене.

     

    Ну що, побігла дивитись, кому та на що останнім часом були видані дозволи на будівництво 😉

    Середня вартість житлової нерухомості у ЄСНаприкінці 2022 року середня вартість житлової нерухомості в країнах ЄС вперше з 2015 року продемонструвала зниження, проте орендні ставки продовжують зростати. Як свідчать дані Еurostat, в 4 кварталі 2022 року ціни на житло знизились на 1,5% (порівняно з 3 кварталом 2022 року), а орендні ставки – зросли на 0,6% (порівняно з 3 кварталом 2022 року).

     

    Проте, якщо порівнювати вартість житла та орендні ставки з 4 кварталом 2021 року, то побачимо, що і вартість житла, і орендна плата за нього зросли на 3,6% та 2,5% відповідно.

     

    Загалом, якщо проаналізувати динаміку цін на житло в Єврозоні та орендні ставки на нього ж, то стає зрозумілим, що протягом останнього десятиріччя оренда демонструє, хоча й невисокий, але стабільний висхідний тренд – з 2010 року вона збільшилась майже на 18%. А ось вартість житла схильна до суттєвих коливань, тут були «падіння та злети» – вона демонструвала і зниження на 5-6%, і зростання майже на 48%.

     

    Звісно, в різних країнах і середні ціни, і їх динаміка будуть відрізнятися. Так, якщо брати за точку відліку 2010 рік, то найбільше ціни на квартири зросли в Естонії (+199%), Угорщині (+174%), Литві (+142%), Люксембурзі (+136%), Латвії (+133%), Австрії (+126%) та Чехії (+ 125%). Зменшення вартості житлової нерухомості спостерігалося в Греції (-14%), Італії (-9%) та на Кіпрі (-4%). А ось орендні ставки зросли у всіх країнах ЄС, крім Греції (-23%).

     

    Але щось мені підказує, що найближчим часом увага багатьох інвесторів у нерухомість буде спрямована саме на Грецію. Цілком ймовірно, що і вартість житла, і орендні ставки тут можуть піти вгору.

    В Україні скоротилось виробництво та споживання цементуНещодавно в Інтерфакс-Україна оприлюднили дані, згідно яких в Україні минулого року суттєво скоротилось виробництво (на 51% порівняно з 2021 роком) та споживання цементу (лише 35% від показника попереднього року).

     

    Ці дані опосередковано підтверджують глибоку рецесію, в якій опинилась українська будівельна галузь. Адже падіння рівня споживання цементу означає пропорційне падіння рівня будівництва. До речі, згідно даних Держстату, індекс будівельної продукції минулого року становив лише 34,9%, порівняно з 2021 роком.

     

    Зауважу, що вихід будівельної галузі з кризи, скоріш за все, розпочнеться вже після нашої перемоги. І вихід цей буде доволі бурхливим – адже країна потребуватиме нових будинків, доріг та об’єктів інфраструктури.

    Аналітика ЛУН вартість квартир у Києві, Львові, Одесі в залежності від віку будинкуЗустрічайте гаряченьку аналітику – фахівці ЛУН проаналізували всі квартири, виставлені на продаж у Києві, Львові, Одесі, та з’ясували залежність їх вартості від віку будинку.

     

    Так, в столиці найдешевша середня вартість квадратного метра – 40-49 тис. грн – спостерігається у будинках так званого «промислового домобудування» – хрущівках та панельках, зведених з 1955-го по 90-ті роки минулого сторіччя. У Львові квартири в будинках цих часів продаються за вартістю квадрата в районі 36-43 тис. грн, а в Одесі – 28-34 тис. грн.

     

    Цікаво, що найдорожче в Києві оцінюються квартири в царських будинках та сталінках – в середньому квадратний метр в них коштує більше 100 тис. грн. Це навіть дорожче, ніж в новеньких будинках, зведених вже в наші часи (після 2000 року). Але я вважаю, що тут на ціноформування впливає не стільки рік побудови та технічні характеристики квартири, скільки локація. Адже більш старі будинки збудовані в центральній/прицентральній частинах міста.

     

    До речі, серед квартир в нових будинках найвище цінуються квадратні метри, збудовані після 2010 року – їх середня вартість становить 74-76 тис. грн. Зауважу, що в більш «свіжих» будинках (збудованих після 2020 року) середня вартість квадратного метра нижча і становить лише 60 тис. грн.

     

    Такий «дисконт» може пояснюватись двома факторами. Перший: збільшений (відносно «доросліших») рівень податкового навантаження при укладанні угоди купівлі-продажу нерухомості. І другий: такі квартири, зазвичай, пропонують без ремонту.

     

    У Львові теж найбільше цінуються квартири в старовинних будинках – вартість квадратного метра в них складає близько 60 тис. грн. А ось новобудови коштують трохи дешевше (хоча і дорожче за «хрущівки» з панельками) – квадратний метр в будинках, зведених у 2005-2015 роках, коштує, в середньому, 50-52 тис. грн. Як і в столиці, в більш «свіжих» львівських будинках (збудованих після 2020 року) середня вартість квадратного метра теж трохи нижча і становить 45 тис. грн.

     

    В Одесі найдорожче продають квартири в будинках 1930-1935 років побудови – середній метр в них коштує більше 60 тис. грн. А квартири в сучасних будинках продають за 39-48 тис. грн. В будинках, зведених після 2020 року, квадратний метр теж дешевший – він коштує приблизно 38 тис. грн.

    Іпотечна статистика від ДержмолодьжитлоЗ’явилося трохи іпотечної статистики від Держмолодьжитло. В 1 кварталі 2023 року компанією було видано 129 пільгових іпотечних кредитів на загальну суму 202,5 млн грн.

     

    Наразі в Держмолодьжитло існують такі програми:

     

    ✔ пільгове іпотечне кредитування ВПО за рахунок коштів гранту від KfW (Німеччина);

     

    ✔ пільгове молодіжне кредитування за рахунок коштів статутного капіталу Держмолодьжитла;

     

    ✔ місцеві програми забезпечення житлом (вони ухвалюються органами місцевого самоврядування).

     

    Найактивніше пільгові іпотеки видавались за першою програмою в цьому списку – за рахунок коштів німецького уряду кредит на квартиру отримали 68 родин. За програмою пільгового молодіжного кредитування власне житло змогли отримати 60 родин.

     

    Найбільше кредитів було видано в Києві та Київській області – за перший квартал тут укладено 50 іпотечних договорів за всіма програмами. На другому місці – Дніпропетровщина, де було укладено 12 договорів. Третє місце за кількістю укладених угод посідає Одещина, де було заключено 9 договорів.

    Економічний настрій будівельників поліпшивсяВ березні 2023 року «економічний настрій» українських будівельників поліпшився, проте він все одно залишається песимістичним. Про це свідчать дані індексу очікувань ділової активності (ІОДА), який щомісяця розраховує Нацбанк на основі опитування підприємств.

     

    Так, дифузійний індекс (ДІ) серед підприємств будівництва в березні знову не дотягнув до нейтрального рівня (50,0) – за даними опитування, він становив 45,9. Проте, якщо порівнювати з лютневим рівнем (33,5), березневі «майже 46» виглядають непогано та свідчать про послаблення песимістичних бізнес-настроїв у будівельників.

     

    Найоптимістичніші очікування у березні стосувались зростання обсягів закупівлі послуг підрядників, а також обсягів закупівлі сировини та матеріалів. Водночас суттєво послабилися негативні оцінки щодо обсягів нових замовлень (з 28,6 у лютому до 47,9 у березні). Ну і вже майже традиційно стабільно високими (66,7) залишаються очікування щодо зростання цін на власну продукцію та послуги.

     

    Головними чинниками поліпшення бізнес-очікувань будівельників стали сезонний фактор та стабілізація ситуації в енергетиці.

    Скільки коштів потрібно на відновлення України$411 млрд

     

    Стільки коштів вже потрібно на відновлення України через збройну агресію рф. Такі дані наведені в новому звіті Світового банку «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні» (Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment — RDNA2).

     

    Найбільша пряма шкода була завдана в наступних сферах:

     

    💵 житло – $50,4 млрд;

     

    💵 транспорт – $35,7 млрд;

     

    💵 торгівля та промисловість – $10,9 млрд;

     

    💵 енергетика та видобувна галузь – $10,6 млрд;

     

    💵 сільське господарство – $8,7 млрд.

     

    Згідно поточного звіту, за підсумками першого року війни пряма шкода оцінюється у $135 млрд, а завдані збитки — близько $290 млрд. В попередньому звіті (станом на червень 2022 року), пряма шкода становила $97 млрд, а потреба у відновленні – $349 млрд.

     

    Звіт «Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні» було створено у співпраці банку з Урядом України, зокрема Міністерством відновлення, European Commission та United Nations (ООН). Він не включає дані з тимчасово окупованих територій. Тобто насправді наведені цифри значно більші.

    Пільгова іпотека єОселя другий етапДругий етап державної програми пільгової іпотеки єОселя може запрацювати вже у квітні, – про це повідомив Євген Мецгер, Голова правління Укрфінжитла під час засідання Ради директорів Конфедерації будівельників України.

     

    Цим етапом передбачено суттєве розширення категорій громадян, які зможуть скористатися пільговою іпотекою. Крім того, вона, скоріш за все, буде діяти лише на первинці. “Клієнти не матимуть змоги купувати квартири на вторинному ринку, – приводить слова пана Мецгера КБУ. – Ми це робимо з розумінням – для підтримки економіки нашої країни. Забудовники будуть створювати робочі місця, купувати будматеріали в Україні і сплачувати податки”.

     

    Нагадаю, перший етап єОселі стартував восени минулого року. І станом на зараз вже видано 940 кредитів на суму більше 1,2 млрд грн. Але бажаючих скористатися іпотекою значно більше – на участь у Програмі подано 46 тис. заявок.

     

    Для реалізації Програми АТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло) планує додатково залучити 10 млрд грн.

    Містобудівний кодекс України розробкаПочалась розробка Містобудівного кодексу України – і до цього процесу пропонують долучитися всім українцям.

                                                                                                                        «Долучаймося. Без вас особисто нічого не буде. Пишіть нам на пошту, коментуйте дописи на сторінці, беріть активну участь в публічній дискусії», – йдеться на офіційній ФБ-сторінці Містобудівного Кодексу України.

                                                                                                                                                 Головною метою роботи над новим КМК має стати новий суспільний договір, який дасть чіткі відповіді на питання:

     

    ◾ Які права і обов’язки є у різних суб’єктів містобудування?

     

    ◾Як імплементувати реформу децентралізації в містобудівну сферу?

     

    ◾ Яким чином наблизити наше законодавство до європейського, аби потім при вступі до ЄС його не змінювати?

     

    ◾ Як полегшити процеси повоєнної відбудови в справедливий спосіб?

     

    ◾ За які виклики світового рівня ми хочемо і можемо нести відповідальність?

     

    ◾ Як будувати безпечні, стійкі, екологічні, економічно спроможні та естетичні міста?

     

    Публічний процес складатимется з двох етапів: розробки Концепції Містобудівного Кодексу та розробки відповідних законопроєктів – причому на кожному етапі має здійснюватись відкритий check-up.

     

    Як гадаєте, чи справді розробники документа дослухатимуться до бажань та порад пересічних українців?

    Реєстр знищеного чи пошкодженого майна: інформаційні повідомлення344 тис. інформаційних повідомлень

     

    додано до реєстру знищеного чи пошкодженого майна. З них оброблено поки що лише 7,5%. Такі дані оприлюднено у ТГ-додатку відповідного реєстру.

     

    Більшість заяв надійшла до реєстру через мобільний застосунок – 324 тис. повідомлень. Через портал було подано більше 7 тис. повідомлень, а через ЦНАП отримано 12,5 тис. повідомлень. Два десятки заяв оформили нотаріуси.

     

    При цьому повідомляється, що номер з ДРРП (державний реєстр речових прав на нерухоме майно) має лише третина повідомлень – 107,7 тис. Тобто наразі дві третини повідомлень потенційно потребують уточнення та/або доповнення даних.

    Відшкодування за пошкоджене житлоВідшкодування за зруйноване чи пошкоджене житло може бути під питанням – для тих власників квартир та будинків, інформація про яких не внесена до Реєстру прав на нерухоме майно. Про це пише Роман Нейтер (КШЕ) у власній колонці на шпальтах видання «ЕП».

     

    Фахівець звертає увагу на той факт, що інформація про право власності на житло, яке виникло до 2013 року (рік, коли повноцінно запрацював Реєстр), переважно містилась у паперовому вигляді в колишніх БТІ. «Проте ніхто зараз не скаже, яка частина архівів на територіях, охоплених бойовими діями, збережеться», – підкреслює експерт. – Реалістичний сценарій – після повної деокупації території України переважна кількість паперових записів для постраждалих регіонів буде не доступна».

     

    Наразі право власності на нерухомість в Україні можна підтвердити лише у судовому порядку. Зважаючи на кількість зруйнованого та пошкодженого майна, є велика вірогідність заDDoSити судову систему та примусити постраждалих роками чекати на визнання права та компенсацію.

     

    Інший варіант – розробити позасудову процедуру підтвердження права власності на житло для отримання компенсації. Але в такій процедурі дуже важливо виважено підійти до встановлення відповідних критеріїв, аби уникнути потенційних зловживань.

     

    Як думаєте, скільки років після перемоги держава буде відшкодовувати власникам зруйноване житло?

    КМР Проєкт рішення ЖК ФорестЗ’явилися обнадійливі новини для інвесторів ЖК Forest – завершити будівництво цього ЖК можуть за рахунок коштів спецфонду міського бюджету. Відповідний Проєкт Рішення вже поданий до КМР.

     

    Нагадаю, ЖК «Форест» почали зводити ще до російської агресії як «стартовий» будинок для реконструкції застарілого житлового фонду Лісового масиву та відселення мешканців аварійного будинку по вул. Мілютенко, 23-А. Але частина квартир призначалась для пересічних інвесторів, які і вклали в майбутні квартири в цьому ЖК власні заощадження та очікували на житло вже наприкінці 2021 року (перший запланований строк здачі ЖК в експлуатацію). Однак встигнути до визначеного терміну забудовник не зміг, а після початку збройної агресії росії взагалі заморозив роботи та припинив залучення коштів від нових інвесторів.

     

    Будує ЖК «Форест» КП «Спецжитлофонд» на перетині вулиць Мілютенко та Шолом-Алейхема (Київ, Деснянський район). Наразі до складу проєкту входить один 5-секційний будинок перемінної (9-25) поверховості майже на 600 квартир.

     

    Сподіваюсь, ця новобудова таки буде збудованою, і квартири в ній отримають і мешканці аварійного будинку, і приватні інвестори.

    ЖК Метро парк візуалізаціяГалузевий інтернет «гуде» про зухвалу оборудку на Івано-Франківщині: підприємець схилив держреєстратора внести в Держреєстр нерухомого майна неправдиву інформацію. А саме: збудувавши замість індивідуального житлового будинку (як це вказано в дозвільній документації) велику 5-поверхівку, в ній зареєстрували 33 апартаменти на окремих власників.

     

    Якщо чесно, я не дуже зрозуміла, що так вразило місцеву поліцію та пресу – чи то кількість поверхів у «приватному будинку», чи то кількість квартир-апартаментів в ньому, чи саме той факт, що замість дозволеної до будівництва приватної хатинки з’явився цілий ЖК з апартаментами. Адже, наприклад, в столиці жодний з цих фактів вже ні в кого не викликає подив. Навіть можна сказати, що такі оборудки – це «стала практика», на яку всі вже давно заплющують очі.

     

    Ну ось, наприклад, в Києві є такий собі ЖК «Метро парк» по вулиці Кам’янській, який розміщується на трьох ділянках, призначених для індивідуального житлового будівництва – і де-юре є саме реконструйованим індивідуальним будинком. А де-факто – це два багатоквартирних будинки заввишки 7-11 (!) поверхів майже на 150 (!) окремих квартир. І нікого така «метаморфоза» не вражає.

     

    Більше того, серед дозвільної документації (зареєстрованої, до речі, як корумпованим ДАБІ, так і не корумпованим ДІАМ) є феєричні Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на «Капітальний ремонт 9, 10 та 11 поверхів житлового будинку» та Декларація про готовність об’єкта до експлуатації на той же «Капітальний ремонт 9, 10 та 11 поверхів житлового будинку». І тут теж в приватному одноквартирному будинку реєструють більше 100 квартир на окремих власників – і нікого цей факт не дивує. До речі, ЖК «Метро-Парк» не єдиний ЖК в Києві, збудований по такій схемі 😉

    Держстат дані про нове житлоЗа даними Держстату, в минулому році в Україні почали будувати 98,3 тис. квартир, з яких 85 тис. – це квартири в багатоквартирних будинках.
                                                                                                        Активніше за всіх збиралися зводити нове багатоквартирне житло у Київській області – тут, за даними Держстату, в 2022 році почали будувати 28,8 тис. квартир (25,4 тис. – у багатоповерхівках). На другому місці за активністю опинилися девелопери Львівської області, які в минулому році розпочали будівництво 13,8 тис. квартир (12,4 тис. – у багатоквартирних будинках). А третє місце посіли столичні забудовники, які протягом 2022 року почали будувати 12,1 тис. квартир (12 тис. з них – у багатоквартирних будинках).

                                                                                                                                                                Як на мене – дуже дивні цифри, які мають мало спільного з реальністю. Здається, українські забудовники наввипередки готуються до повоєнної відбудови України та намагаються «застовбити» за собою цікаві локації для нових проєктів. І дуже шкода, що їх майбутні плани надійно укриті від цікавості пересічних громадян через закриття реєстру будівельної діяльності.

     

    P.S. До речі, за даними статистичного відомства, в 2020 році українські будівельники почали будувати 112 тис. квартир, з яких 89,5 тис. були розташовані у багатоповерхівках. Тобто “де-юре” війна не так вже й сильно вплинула на активність українських девелоперів 😉

    ЖК Голосіївська Долина візуалізаціяЩе один столичний девелопер може втратити ділянку під забудову – Київська міська прокуратура в судовому порядку домоглася скасування незаконної державної реєстрації прав та розірвання договору оренди комунальної земельної ділянки у Голосіївському районі міста Києва по вулиці Холодноярській (колишня Кайсарова).

     

    Мова йде про ділянку площею більше 7 га (вартість понад 369 млн грн), на якій зводять ЖК «Голосіївська Долина» (раніше – ЖК «Паркова Долина», який входив у портфель бренду Укрбуд).

     

    Прокуратурою встановлено, що орендар ділянки (АТП 13058) без згоди Київради та на підставі неіснуючої постанови Донецького окружного адміністративного суду домігся внесення змін в Держреєстр речових прав на нерухоме майно – а саме, зміни цільового призначення ділянки з земель промисловості на землі житлової та громадської забудови. Така оборудка дозволила забудовнику отримати дозвільні документи на будівництво ЖК.

     

    В ЖК «Голосіївська Долина» мало б з’явитися 5 багатоповерхівок заввишки 19-21 поверхів. Станом на сьогодні будівельники встигли звести лише 1 будинок, та й то частково: з 9 його секцій повністю збудовані лише 3, які навіть встигли ввести в експлуатацію (у 3 кварталі 2021 року). Ще 6 секцій новий девелопер (компанія Строй Сіті Development) планувала здати протягом 2022 року, але ці плани втілити в життя досі не вдалось.

     

    Я не думаю, що на ЖК “Голосіївська Долина“ можна ставити “хрест“ – скоріш за все, цей проєкт все ж буде реалізований. Але ким та коли – питання поки що без відповіді.

    ДАБІ більше не існує – Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури офіційно завершило ліквідацію ДАБІ. Повідомляється, що роботу припинили її 24 територіальні органи, закрито 5420 виконавчих проваджень у судових справах.

     

    «Поставили крапку в існуванні однієї з найкорумпованіших державних структур в історії незалежної України. За підрахунками експертів, корупція в будівельній сфері, спричинена протиправними діями ДАБІ, могла щорічно становити не менше 3 мільярдів гривень. Від цього страждали як замовники будівництва та підрядники, так і громадяни, які планували придбати житло, – повідомив Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

     

    Зараз, за словами віце-прем’єра, реалізується масштабна реформа містобудування, в центрі якої – цифровізація документів та автоматизація процесів. «Паралельно працюємо над тим, щоб нова система була відкритою та прозорою. Аби до неї мали доступ не тільки контролюючі або правоохоронні органи, але й представники громадськості», – говорить Олександр Кубраков.

     

    Як на мене, новій системі не завадила б «відкритість та прозорість». Адже зараз геть неможливо зрозуміти, кому та на що видані дозвільні документи на будівництво, через закриття реєстру будівельної діяльності для допитливої громадськості. І цей факт, до речі, не тільки грає на руку забудовникам, а ще й примушує дещо скептично ставитись до наміру зменшити «рівень страждань» громадян – в тому числі й тих, які мають намір інвестувати гроші у первинку.

    Якщо хтось вважає, що нове будівництво багатоповерхівок (вірніше – видача Дозволів на початок будівельних робіт) в Україні зупинилось, то це не так 🙂

     

    З початку 2023 року в Україні в реєстрі будівельної діяльності було зареєстровано 65 нових Дозволів на початок будівництва багатоквартирних будинків, які мають статус «Діючий». Більшість з них (38 шт.) були видані забудовникам Києва та області, 7 Дозволів отримали забудовники Львова, 6 – Івано-Франківські. Також дозвільні документи на будівництво отримали девелопери Одеси, Рівного, Черкас, Чернігова та інших міст України.

     

    На жаль, де конкретно та що саме будуть зводити за цими Дозволами, наразі дізнатись неможливо. Адже реєстр будівельної діяльності досі працює в обмеженому для перегляду та утаємниченому режимі. Тобто вивчити та проаналізувати документи з реєстру можуть лише забудовники та чиновники. Інвесторам та іншим «зацікавленим особам» детальна інформація про конкретний документ в реєстрі недоступна.

     

    Цікаво, як забудовники планують залучати до своїх нових проєктів потенційних інвесторів? Адже я дуже сумніваюсь, що фрази на кшталт «чесне слово – всі документи в порядку» справлятимуть враження на тих, хто зміг заробити кошти на придбання нерухомості. А неможливість перевірити достовірність інформації, яку транслює забудовник, ще більше знижує і так невисокий загальний інтерес до інвестиції в новобудову – адже підвищує і без того доволі високі ризики.

     

    Майже всі інвестори це прекрасно розуміють, і я дуже сподіваюсь, що колись це зрозуміють і чиновники з забудовниками.

    Очікується, що компенсацію за пошкоджене та зруйноване житло українці зможуть почати отримувати вже у травні цього року. Таке припущення висловила Олена Шуляк, очільниця партії «Слуга Народу» та голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

     

    Відповідний законопроєкт (№7891) вже очікує на підпис Президента та офіційної публікації – після цього Уряд та Мінцифри забезпечать необхідний юридичний та технічний супровід імплементації нового Закону у правове поле країни.

     

    Зараз на компенсації очікують майже 339 тис. власників житла – саме стільки, за словами пані Шуляк, подано інформаційних заяв про пошкоджене чи зруйноване житло в застосунку «Дія». До речі, наприкінці лютого ця цифра становила 325 тис. 🙁

     

    Коли новий закон запрацює, всі ці інформаційні повідомлення про пошкоджене та зруйноване житло автоматично стануть заявами на компенсацію. Для цього потрібна лише верифікація повідомлення комісіями при органах місцевого самоврядування, – пояснила пані Шуляк. – З моменту, коли заявка надходить до комісії, вона має згенерувати житловий сертифікат за 30 днів.

     

    Наразі до Реєстру пошкодженого та знищеного житла вже приєдналися понад 500 громад, які вносять в нього всю необхідну інформацію та акти обстежень. Нині в Реєстрі налічується трохи більше 10 тис. пошкоджених об’єктів, тобто роботи залишилось багато.

     

    Є і джерела фінансування компенсацій – за словами пані Шуляк, у відповідному Фонді вже акумульовано 17 млрд грн, а крім того Уряд планує направити в нього 35 млрд грн від прибутку Нацбанку. Також є надія, що наповнювати Фонд допоможуть і міжнародні партнери України.

     

    Тобто бачимо, що ідея компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло потроху починає втілюватись у життя.

    У ЖК «Лебединий» (Київ) може з’явитися сусід

     

    В КМР зареєстрований Проєкт Рішення щодо передачі КП «Житлоінвестбуд-УКБ» земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Кадастровий номер ділянки 8000000000:90:003:0110, а знаходиться вона за адресою вул. Ревуцького, якраз поруч із ЖК «Лебединий», Лебединим озером та очисними спорудами.

     

    Хоча в Проєкті Рішення мова йде про будівництво одного житлового будинку, в реальності, скоріш за все, на ділянці будуватимуть дві двосекційні висотки. Адже, по-перше, це дозволяє площа ділянки – вона становить трохи більше 1,5 га. І, по-друге, згідно ДПТ Позняків, на цій ділянці мають розташовуватись саме два двосекційних будинки заввишки 27 поверхів.

     

    До речі, згідно ДПТ, два нові будинки мали б увійти до складу ЖК «Лебединий» – і з врахуванням квартир у них, в комплексі мало б налічуватись 1135 квартир (базуючись саме на цій кількості квартир та майбутніх мешканців, була розрахована потреба в об’єктах інфраструктури). Але розрахунки розробників ДПТ виявились хибними – навіть без двох додаткових 27-поверхівок в «Лебединому» практично на третину перевищено щільність населення, адже в ЖК вже налічується 1560 квартир.

     

    Скільки нових квартир з’явиться в двох нових 2-секційних 27-поверхівках, сказати важко, але думаю, їх буде близько 600. І їх майбутні мешканці ще більше «підгрузять» соціальну, побутову та транспортну інфраструктуру мікрорайону. Саме тому я дуже сподіваюсь, що забудовник не обмежиться будівництвом висоток, а приділить увагу розвитку мікрорайону.

    А ось і нова цікава статистика від bird:)

                                                                                                              Орендні ставки у Львові досі вищі за київські. За даними додатку, у лютому 2023 року середня ціна 1-кімнатних квартир у Львові складала 15,5 тис. грн, в той час як в столиці вона була значно нижчою – 9 тис. грн. Між ціною 2-кімнатних розрив вже трохи менший: львівські двушки, в середньому, коштують 18 тис. грн на місяць, а київські – 12,5 тис. грн. А ось за 3-кімнатні квартири орендодавці, в середньому, просять однакову ціну в цих двох містах – 20 тис. грн на місяць.

     

    Зауважу, що орендні ціни у Львові потроху ростуть. За даними bird від ЛУН, в січні 2023 середня ціна оренди становила:

     

    ◾ 1-кімнатної квартири – 13,5 тис. грн (тобто +2 тис. грн за місяць);

     

    ◾ 2-кімнатної – 16 тис. грн (+2 тис. грн за місяць);

     

    ◾ 3-кімнатної – 19 тис. грн (+1 тис. грн за місяць).

     

    В столиці ж середня вартість оренди 1-кімнатних квартир за місяць не змінилась, оренда 2-кімнатних, в середньому, здорожчала на 500 грн, а 3-кімнатних – на 1 тис. грн.

     

    Тобто бачимо, що львівські орендодавці заробляють трохи більше своїх столичних колег.

    Схоже, що українські будівельники досі налаштовані доволі песимістично щодо власної ділової активності – про це свідчать результати щомісячного опитування Нацбанку.

                                                                                                                          Так, за даними НБУ, загальний Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) зріс на 7,5 пунктів – з 37,5 у січні 2023 року до 45 у лютому. Песимістичні очікування стосовно власних економічних перспектив пом’якшили підприємства промисловості та торгівлі. А ось будівельники навпаки, очікують подальшого спаду ділової активності: у лютому їх секторальний індекс ІОДА становив 33,5 (навіть у січні він був вищий – 34,5).

     

    За даними НБУ, будівельники посилили негативні очікування щодо обсягів виконаних будівельних робіт, обсягів нових замовлень, а також обсягів закупівлі сировини та матеріалів. Найбільше стримують відновлення підприємств дефіцит електроенергії, зростання собівартості продукції, низький споживчий попит, пояснюють у НБУ. Крім того, будівельники (як і підприємства інших галузей) планують зменшувати загальну чисельність працівників на виробництві.

     

    При цьому, більшість підприємств, які взяли участь в опитуваннях НБУ, сподіваються на менші темпи зростання закупівельних цін та цін підрядників, а також цін і тарифів на власну продукцію/послуги.

     

    Що ж, сподіваюсь, весною будівельники «оговтаються» від сезонного спаду на попит своєї продукції і почнуть дивитися в майбутнє більш оптимістично – адже влітку та восени ІОДА підприємств цієї галузі традиційно вищі, ніж взимку.

    За даними Держстату, в Україні за 2022 рік з’явилося 74 312 квартир у багатоквартирних будинках та 18 281 приватний будинок. А якщо рахувати в квадратних метрах, то минулого року в країні було введено в експлуатацію 7 110 224 кв. метри житла. Як порахували аналітики ЛУН, це на 38% менше, ніж було здано у 2021 році або на 16% менше, ніж у ковідному 2020.

     

    Рекордсменами по кількості нових квартир стали:

     

    🏗 Київська область — 15,5 тис. шт.

     

    🏗 Київ — 13,9 тис. шт.

     

    🏗 Одеська область — 10,3 тис. шт.

     

    🏗 Львівська область — 6,9 тис. шт.

     

    🏗 Вінницька область — 4,8 тис. шт.

     

    Цікаво, що в деяких областях України кількість зданого в 2022 році в експлуатацію житла навіть збільшилась, порівняно з 2021 роком. А саме:

     

    🏢 Полтавська область +48% нових квадратних метрів

     

    🏢 Вінницька область +11% нових квадратів

     

    🏢 Чернігівська область +7% нових метрів.

     

    Як на мене, це доволі непогані показники діяльності первинного ринку нерухомості в сучасних умовах. Але можу передбачити, що наслідки цього спаду ми відчуємо десь за рік – ринок може зіштовхнутися з дефіцитом на первинці та новій вторинці. Тобто попит зростатиме (його стимулюватимуть, в тому числі, різноманітні державні програми пільгової іпотеки та компенсацій), а пропозиції стане менше. І цей ринковий перекос, своєю чергою, може викликати чергову хвилю здорожчання житлової нерухомості.

    Депутати ВР підтримали у другому читанні законопроєкт №7198, який визначає механізм компенсації за знищене або пошкоджене внаслідок агресії рф житло.

     

    Згідно законопроєкту, українці, нерухоме майно яких постраждало від воєнних дій російських загарбників, зможуть не тільки отримати компенсацію за нього, а й обрати, як її використати: на придбання готової квартири в багатоквартирному будинку, або ж на будівництво (ремонт) нового приватного будинку на своїй території.

     

    За словами Олени Шуляк, голови Комітету ВРУ з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, «варіант з фінансуванням будівництва нового житла діятиме лише у випадку приватних будинків. Адже побудувати окрему квартиру неможливо – вона в будь-якому випадку буде знаходитися в багатоповерховому будинку. Тому власник зруйнованого житла зможе отримати на вибір або сертифікат для купівлі чи інвестиції в будівництво житла, або кошти на рахунок, які можна буде використати на відновлювальні роботи та придбання будівельних матеріалів на відновлення свого житла».

     

    Сподіваюсь, що Голова парламенту та Президент швидко підпишуть цей законопроєкт – і документ набуде статусу повновісного Закону. І вже зовсім скоро пересічні українці, які втратили квартири та будинки, зможуть почати відбудовувати своє життя.

     

    До речі, держава планує спрямувати доволі великі кошти на компенсації – у відповідному Фонді вже є понад 17 млрд грн. І майже всі вони підуть на ринок нерухомості – первинку та вторинку. Тож здається, вже незабаром ми побачимо відчутне зростання цін як на готові квартири, так і на новобудови.

    На міжнародному форумі «Інвестиції та Нерухомість (Тренди 2023)», який 21 лютого відбувся у Варшаві, девелопер Вячеслав Кредісов зазначив, що наразі на українському ринку первинки попит зберігається на рівні 10-20% від показників 2021 року, а ціни у сегментах економ та комфорт-класу, в середньому, зросли на 2,5%, – пише видання ua.news

     

    За даними експерта, до повномасштабної війни ціни на нерухомість у Києві були вищі, ніж у Варшаві: економ-клас – $1100 за кв. м, комфорт – $1400, бізнес – $2400, преміум – $4200. Зараз же нерухомість на первинному ринку у столиці України впала в ціні приблизно на 20% (у валюті). Одеса – утримала свої позиції, а найбільше падіння зафіксоване у Дніпрі та Харкові – мінус 30-50%.

     

    Водночас спостерігається зростання цін на квартири у західних регіонах країни: у Закарпатті – на 20-29%, у Львові – на 10%. В Івано-Франківську ціни залишились на довоєнному рівні.

     

    Попит на житло у центральних та західних регіонах України формується в основному внутрішніми переселенцями, кількість яких сягнула понад 7 млн осіб.

     

    Також експерт зазначив, що зараз українські девелопери зіштовхуються з дефіцитом фінансових ресурсів, а близько 60% забудовників призупинили будівництво.

     

    Головні стратегії, які зараз використовують забудовники, це:

     

    – фокус на економ-сегменті;

     

    – забезпечення об’єктів автономним енергоживленням та комфортними і безпечними бомбосховищами;

     

    – створення локальних пунктів незламності та центрів психологічної реабілітації;

     

    – залучення фінансування від міжнародних фондів.

     

    Що ще цікавого?

     

    Вікторія Тігіпко, засновниця та керівний партнер венчурного фонду TA VENTURES, розповіла про кейс компанії Gropius, яка будує 6-поверхові будинки за 1 місяць. Компанія має завершені об’єкти у Кьольні, і її досвід можна використати для відбудови нашої країни. Пілотний проєкт стартує в Україні в квітні, а загалом заплановано побудувати 10 таких ЖК. Подробиці щодо цих проєктів поки що не розголошуються.

    Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна розповіла про особливості законопроєкту №7198. Переходу цього документу в статус повноцінного Закону з нетерпінням чекають тисячі українців, які втратили майно через збройну агресію рашистів – адже саме він має визначити механізм отримання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло.
    Законопроєкт 7198 пропонує прозорий ринковий механізм отримання нового житла, говорить Олександра Азархіна. – Громадяни отримуватимуть житловий сертифікат, який відображатиме суму компенсації за зруйноване майно, і зможуть його використати для купівлі нового житла в будь-якому місті чи селі України. Запроваджуючи інструмент віртуального житлового сертифікату, ми також впевнюємось в тому, що передбачена компенсація буде використана саме на купівлю житла.


    Як на мене, то прийняття законопроєкту та видача компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло сприятиме збільшенню попиту та, як наслідок, зростанню цін на нерухомість в Україні. Адже претендентами на компенсацію наразі є 325 тис. українських родин – саме така кількість зруйнованих будинків зареєстрована в «Дії», про що нещодавно повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
    Звісно, не всі власники знищеного чи пошкодженого житла вийдуть на ринок нерухомості (є й ті, хто чекатиме відбудови будинків та квартир). Але частка тих, хто вирішить скористатися можливістю придбати нове житло в іншому місті, гадаю, буде доволі відчутною для ринку.

    Метро на Виноградар таки поїде, але коли – невідомо.

     

    Очільник Київського метрополітену Віктор Брагінський розповів в інтерв’ю ТСН, що генпідрядник (АТ «Київметробуд») наразі відновив будівельні роботи на нових ділянках київського метрополітену, але складно сказати, коли нові станції запрацюють:

     

    “Сьогодні дуже важко назвати чіткий термін закінчення робіт. Бо неможливо спрогнозувати навіть те, що буде завтра. Але можу сказати, що зараз генпідрядник зосередив роботу над тими ділянками, які потребують першочергового виконання робіт”.

     

    За словами пана Брагінського, зараз будівельники працюють над збереженням того, що вже побудовано в рамках цього проєкту:

     

    “На відкритих ділянках є котловани, якщо їх залишити відкритими, то через щільне будівництво поруч, вони просто можуть обвалитися. Нам потрібно, насамперед, ліквідувати техногенну небезпеку – закріпити вже збудовані тунелі і накрити їх, а потім перейти до будівництва другого тунелю від станції “Мостицька” до станції “Сирець”, – говорить . Один тунель між ними довжиною 1249 метрів вже збудований, тепер потрібно побудувати другий.”

     

    Сподіваюсь, що мешканці Виноградаря все ж дочекаються «власної» гілки підземки. Адже наявність цього «швидкого та зручного виду транспорту» суттєво вплине не тільки на комфорт життя в мікрорайоні, а й на вартість місцевих квартир.

    НБУ поділився черговими результатами опитування банків. Ось що цікавого:

     

    📌 У минулому році банки видали 2009 іпотечних кредитів. Загальна сума позик становить 1,96 млрд грн, повідомляє Нацбанк.

     

    📌 За даними НБУ, у вересні-листопаді банки видали 252 іпотечні кредити, а у грудні – 405 кредитів. Тобто більшість таких позик були оформлені у січні-лютому, а після широкомасштабного вторгнення іпотечне кредитування почало відновлюватись лише наприкінці 3 квартала.

     

    📌 99% іпотечних кредитів були видані на придбання нерухомості на вторинному ринку.

     

    📌 Лідером іпотечного кредитування є Київ та Київська область – разом в них була оформлена 241 позика.

     

    Як бачимо, повільно, але іпотека в Україні почала відновлюватись. І на мою думку, в першу чергу за це варто дякувати діючим державним програмам пільгового іпотечного кредитування, які активізувалися восени.

    Нацбанк може відмовитися від фіксованого курсу валют вже у 2023 році. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю виданню «Економічна Правда».

     

    «Ми завжди говорили, що фіксація обмінного курсу – це тимчасове рішення. Ми залишаємося прихильниками плаваючого обмінного курсу, зрозуміло, що в поточних умовах – «керовано плаваючого», і будемо повертатися до цього режиму, як тільки для цього будуть передумови», – цитує видання слова пана Ніколайчука.

     

    Серед передумов експерт назвав такі:

     

    ✔ поява альтернативного до фіксованого курсу номінального якоря для економіки. В умовах інфляційного таргетування це показник інфляції;

     

    ✔ менша чутливість валютного ринку до ситуативних факторів;

     

    ✔ кращий стан валютного ринку, більша його збалансованість;

     

    ✔ відновлення статусу та дієвості облікової ставки як основного монетарного інструменту.

     

    При цьому Сергій Ніколайчук висловив припущення, що повернення до плаваючого обмінного курсу можливе до «закінчення періоду високих безпекових ризиків». Проте він наголосив, що повернення до «плавання» не означатиме «ралі» на валютному ринку – перехід буде дуже поступовим та керованим.

    Трохи офіційної статистики: в Україні дорожчає вартість оренди 1-кімнатних квартир. За даними Держстату, за перший місяць 2023 року середня вартість такої послуги зросла в цілому по країні майже на 300 грн – з 5698 до 5993 грн.

     

    Але якщо подивитись на динаміку та напрямок цін в розрізі регіонів, то картина виходить дещо інша:

     

    💵 так, в Києві за перший місяць року було зафіксовано падіння середньої вартості оренди 1-кімнатної квартири майже на 200 грн – з 7636 до 7438 грн;

     

    💵 в Київській області за місяць ціна практично не змінилась: в грудні 2022 року вона становила 4066 грн, а в січні – 4053 грн;

     

    💵 у Львівській області ціна теж залишалась більш-менш стабільною – 10976 грн у грудні та 10995 грн у січні;

     

    💵 така сама картина і в Івано-Франківській області – вже декілька місяців середня ціна оренди «однушки» залишається на рівні 4794 грн;

     

    💵 а ось у Закарпатській області ціни дійсно рвонули угору. Тут зафіксовано подорожчання орендних ставок майже на 50% – з 8705 грн у грудні до 13123 у січні.

     

    Невелике підвищення ціни на оренду за перший місяць року було зафіксовано у Волинській, Дніпропетровській, Житомирській,Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській та Черкаській областях країни. В інших областях середні ціни залишались стабільними або трохи знизились.

    Згідно опитування Нацбанку, у IV кварталі 2022 року основні показники кредитування дещо поліпшилися після значного спаду, спричиненого повномасштабною агресією росії. Хоча загалом вони все ще залишаються песимістичними.

     

    Так, у І кварталі 2023 року українські банки очікують зростання попиту на іпотеку та незначного скорочення попиту на споживчі кредити. Цікаво, що відновлення попиту на іпотечні кредити банки зафіксували лише у 4 кварталі 2022 року – і я гадаю, це пов’язано зі стартом програми пільгового іпотечного кредитування «єОселя».

     

    Судячи з опитування, банки й самі планують стимулювати зростання іпотеки: у І кварталі вони посилюватимуть кредитні стандарти в усіх сегментах кредитного ринку, крім іпотечного – у ньому в короткостроковій перспективі навіть очікується послаблення.

    Старт продажу нових житлових проєктів в Україні заблоковано вже чотири місяці через неможливість реєструвати майнові права на новобудови, – повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на генерального директора Асоціації з управління фінансами та інвестиціями (FIMA) Вікторію Волковську.

     

    Нагадаю, що згідно Закону «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», інформація про майбутній об’єкт нерухомості має бути внесена до Державного реєстру прав на нерухоме майно, і на нього має бути оформлене спеціальне майнове право.

     

    «За інформацією державних реєстраторів, досі неможливо реєструвати майнові права в реєстрі, який на початок лютого 2023 року не працює, – цитує слова пані Волковської видання. – Поки держава не створить розділ реєстру і не налаштує його взаємодію з електронною системою ЄДЕССБ, логічно не вимагати реєстрації в тому, чого не існує».

     

    Як на мене, доволі логічна думка 🙂 Але цікаво, скільки часу знадобиться аби створити додатковий розділ в реєстрі – і скільки девелоперів дійсно чекають на його відкриття аби представити свої нові проєкти?

     

    До речі, зауважу, що поточні складнощі з реєстрацією спеціального майнового права не повинні заважати девелоперам саме будувати нові ЖК – але вже тільки “за свої”. Адже реєстрація такого права необхідна, в першу чергу, для виводу новобудови на ринок та залучення коштів на її будівництво від інвесторів.

    Здавати квартиру в оренду все ще вигідніше у Львові – орендні ставки тут, в середньому, вищі, ніж у столиці.

     

    За даними ЛУН, у січні 2023 року медіана ціни оренди 1-кімнатної квартири у Львові становить 13,5 тис. грн – тоді як в Києві вона складає 9 тис. грн. Медіана вартості 2-кімнатних квартир у Львові становить 16 тис. грн, а в столиці – лише 12 тис. грн. Проте на 3-кімнатні квартири медіана цін майже однакова: у Львові – 19 тис. грн, а в Києві – 18 тис. грн.

     

    Гадаю, «лідерство» міста Лева зберігатиметься ще як мінімум декілька місяців. Але ближче до літа ситуація може почати змінюватись, і столичні орендні ставки активніше доганятимуть та випереджатимуть львівські.

    З’явились цікаві дані про середню вартість виставлених на продаж готових 1-кімнатних квартир з ремонтом в Україні – і лідером цін «вторинки» все ще є Київ.

     

    Так, за даними ЛУН, продавці, в середньому, хочуть виручити за 1-кімнатну квартиру в столиці 3,2 млн грн. За ними, з доволі великим відривом, йдуть львівські володарі нерухомості – вони за 1-кімнатну правлять 2,1 млн грн. На третьому місці одесити, які, в середньому, не проти продати свою 1-кімнатну за 1,7 млн грн.

     

    Зауважу, що ці суми – не вартість закритої угоди, а середня ціна по оголошенням (тобто до поступок власником у ціні нерухомості, що продається). Також, здається, у цю середню ціну потрапили представники одразу двох різних сегментів вторинної нерухомості: стара вторинка та вторинка у сучасних будинках. Як на мене, ці сегменти варто було б розділити і вивчати окремо – адже вартість 1-кімнатних квартир в них відрізняється доволі суттєво.

    784

     

    пільгових кредити видано за програмою «єОселя»

     

    понад 1 млрд грн

     

    склала сума кредитування

     

    Найбільше квартир придбано у Київській області – 183 квартири. На другому місці – столиця, де за допомогою «єОселя» було придбано 87 квартир. Далі йдуть Волинська (82 квартири), Рівненська (59 квартир) та Чернігівська (54 квартири) області України.

     

    Загалом за заявками, поданими з початку роботи програми, є понад 10 тисяч попередніх позитивних рішень банків-партнерів, інформує «Укрфінжитло». Найактивніше кредитує «Ощадбанк», який за програмою «єОселя» видав 554 кредити на суму понад 700 млн грн.

     

    Нагадаю, в цьому році планується видати 12-15 тис. пільгових кредитів за програмою «єОселя», для чого буде розширено перелік потенційних учасників цієї програми.

     

    Детальніше про умови участі в програмі можна почитати в блозі.

    Держмолодьжитло відновило програму пільгового іпотечного кредитування молоді та суттєво оновило її механізм.

     

    Термін кредитування – до 20 років.

     

    Фіксована відсоткова ставка на весь період кредитування – 7% річних.

     

    Перший внесок сім’ї складає 6% вартості житла.

     

    На кредит можуть претендувати:

     

    ✅ сім’я громадян України, де вік кожного з подружжя – до 35 років включно (або одинокі молоді громадяни такого ж віку);

     

    ✅ сім’я (чи одинокі молоді громадяни), де чоловік або дружина є вченим віком до 40 років включно, який має науковий ступінь доктора наук за умови, що вік іншого з подружжя не перевищує 35 років включно;

     

    ✅ претендентом подана і зареєстрована заява-анкета;

     

    ✅ особа, що претендує на кредит, перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (т. зв. «квартирний облік», його ведуть місцеві органи влади), або:

     

    ✅ у кожного з членів молодої сім’ї відсутнє у власності житло, крім житла на території з Переліку територій, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, або:

     

    ✅ кожен член сім’ї володіє житлом, площа якого не перевищує 13,65 кв. м;

     

    ✅ підтвердження особою своєї платоспроможності: після сплати щомісячного платежу за кредитом залишок середньомісячного доходу кандидата і повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим за прожитковий мінімум на кожного члена сім’ї;

     

    ✅ кандидат не належить до підсанкційних осіб.

     

    Зареєструватись в Програмі можна онлайн (через інтернет-сайти регіональних відділень Фонду) або особисто (у регіональних відділеннях Держмолодьжитла).

     

    Отримати кредит за цією програмою можна на житло, що ще будується, або на житло, яке збудоване не більше ніж 50 років тому, або реконструйоване не більше ніж 35 років тому.

     

    Як бачимо, пільгове іпотечне кредитування набирає обертів в Україні – і за цими програмами можна не тільки придбати готове житло, але й інвестувати у ЖК, які ще будуються.

    Ще одна багатоповерхівка може з’явитися на Солдатській Слобідці в Києві – в КМР з’явився проєкт Рішення про передачу ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:164:0003, яка розташована по вулиці Дмитрівська, 80-82 в Шевченківському районі столиці.

     

    Ділянку планується передати ОСББ «Дмитрівська, 82» в постійне користування – для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

     

    Зауважу, що вулиця Дмитрівська – доволі вузенька та дуже щільно забудована. Тож новобудова, скоріш за все, розміститься впритул до існуючих будівель – житлових будинків по Дмитрівській, 80 та 82. Але, здається, це не дуже бентежить мешканців, адже саме по їх ініціативі тут може з’явитися новий будмайданчик – тож, скоріш за все, ніяких протестів проти забудовника тут чекати не варто.

     

    До речі, хто там вважає, що столична земля – «золота»? Плата за ділянку площею 0,44 га становитиме для майбутнього користувача лише 12880 грн земельного податку 😉

    Вступили в дію зміни до Податкового Кодексу та Закону України «Про споживче кредитування» від 1 грудня 2022 року, які направлені на підтримку позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії рф проти України (Закон 2823-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України).

    Тож тепер позичальники зможуть «заморозити» платежі за споживчими кредитами, які були взяті під заставу нерухомості, що:

     

    ✅ станом на день подання заяви розташована на тимчасово окупованій території;

     

    ✅ пошкоджена внаслідок збройної агресії рф (тобто її відновлення можливе шляхом капітального ремонту або реконструкції);

     

    ✅ знищена внаслідок збройної агресії рф (тобто її відновлення економічно недоцільне навіть за рахунок капітального ремонту або реконструкції).

     

    Детальний розбір Закону та порядку дій для позичальників – в блозі Кому та як спишуть іпотечні кредити | Блог про новобудови Києва і області, форум та відгуки

    Надійність “Piraeus Bank” викликає питання?

    Якщо врахувати кредитування банком незаконного будівництва Анатолія Войцеховського та прийняття відповідних об’єктів в заставу, постає питання щодо можливості банку виконати свої зобов’язання перед вкладниками. Особливо, якщо відповідна застава, очевидно, коштує в 10 разів менше, ніж кошти, видані під неї.

    Українці мають великий досвід неповернення вкладів, саме завдяки тому, що банки зловживали з видачою кредитів під неякісні застави.

    Ймовірно, що “Піреус Банк МКБ” є причетним до будівельних афер Войцеховського та веде “тіньову діяльність”, яка дозволяє йому ухилятися від виконання нормативів НБУ. Існують відомості про те, що в цьому йому “допомогають” афілійовані компанії – “Акініта” та “Солум”.

    Просимо уважно ознайомитися з наявною інформацією та посприяти зупиненню незаконних дій “Піреус Банку”:

    https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0iAKJpsHxkAov9JssBANS4MrXdLqE5jfrZ5BxZKyfxLhq1qiNcJ2PG5ZBqXj3wE4Al&id=100039385393651

    Мої вітання інвесторам ЖК UNIT.Home!

     

    Девелопери проєкту повідомили про отримання Сертифікату готовності до експлуатації першого будинку цього житлового комплексу – А.07! А вже найближчим часом планується здача наступного будинку – А.05, який здаватимуть посекційно у 1-2 кварталах 2023 року.

     

    ЖК UNIT.Home – це житлова складова інноваційного парку UNIT.Сity, який розміщується між Дорогожичами та Лук’янівкою у Шевченківському районі Києва.

     

    9 сучасних будинків на 2,5 тис. зручних квартир, цікава архітектура, новітні технології, потужна соціально-побутова інфраструктура – все це повинно з’явитися в рамках проєкту, який реалізують найзнаменитіші девелопери столиці, К.А.Н. Девелопмент та UDP.

    В минулому році в Україні на вторинці було зареєстровано 182,8 тис. угод з нерухомістю. З них договорів купівлі-продажу щодо квартир та житлових будинків – майже 100 тис. Інші угоди – це договори міни, дарування, пожертви тощо.

     

    Найбільша кількість угод була укладена в 4 кварталі – за даними Мінюсту, за цей період нотаріуси зареєстрували 68,5 тис. договорів відчуження нерухомого майна (без врахування земельних ділянок), з яких 36,2 тис. припало на долю угод з купівлі-продажу квартир та житлових будинків. В 3 кварталі 2022 року було посвідчено близько 52,9 тис. угод, в 2 кварталі – 18,1 тис., а в 1 кварталі – майже 43,2 тис. аналогічних угод.

    Для порівняння: в 2021 році кількість угод щодо відчуження нерухомого майна склала 540,7 тис. Тобто велика війна скоротила в країні ринок вторинки приблизно втричі – при цьому кількість угод, укладених після 24.02.22 року, з кожним кварталом зростає. Тобто бачимо, що ринок поступово адаптується до непростих умов та потроху активізується.

    Після того, як Верховний Суд остаточно визнав недійсними містобудівні умови на зведення житлового комплексу по проспекту Перемоги, 50а (нагадаю, на цій ділянці ще до великої війни розпочалось будівництво БФК 50Avenue), місто в черговий раз зібралось викупити ділянку у власника – ТОВ «Шулявка».

     

    До КМР надійшов Проєкт Рішення про викуп ділянки площею 0,3110 га із кадастровим номером 8000000000:88:093:0026 для створення на ній міського парку. Місту пропонується або викупити у власника земельну ділянку за гроші, або обміняти її на іншу столичну ділянку. Тож здається, проєкт БФК 50Avenue все ж таки може бути втіленим в Києві.

     

    Нагадаю, ідея з викупом скандальної ділянки вже з’являлася рік тому, але як бачимо, втілена вона не була.

    Фонд Держмолодьжитло відзвітував про реалізацію пільгових програм забезпечення українських сімей житлом.

     

    Так, в минулому році було видано 332 пільгових кредити під 3% річних за рахунок українсько-німецького проєкту «Житлові приміщення для ВПО».

     

    Також у низці регіонів тривала реалізація 88 місцевих житлових програм, а на регіональному рівні було прийнято 5 нових програм забезпечення громадян житлом. На їх реалізацію Держмолодьжитло залучив майже 63 млн грн коштів місцевих бюджетів.

     

    Вже в короткостроковій перспективі Фонд планує почати кредитування житла для молодих сімей під 7% річних.

     

    Як бачимо, держава робить певні кроки, аби підтримати ринок нерухомості та вирішити питання житла для українців за допомогою різноманітних програм пільгової іпотеки – і я сподіваюсь, що ці зусилля матимуть успіх.

    22 055 197 кв. м‌

     

    Стільки складає достовірна загальна площа пошкодженого і зруйнованого житла, – повідомила голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

    За її словами, саме така на сьогодні площа розтрощених рашистами українських домівок, про які громадяни повідомили через заявки у Дії. А загальна кількість повідомлень про пошкоджене та зруйноване житло становить жахливі 318 883 заявки.

     

    Наразі в парламенті чекає на друге читання законопроєкт №7198, який передбачає відшкодування за пошкоджене та зруйноване житло – і, сподіваюсь, як тільки цей Закон приймуть, українці почнуть отримувати компенсації зі спеціально створеного Фонду. За словами пані Шуляк, держава виділятиме людям власні або залучені кошти, не чекаючи на репарації від росії – зараз в Фонді вже є 13 мільярдів гривень, які конфісковані у російського сбербанку.

    Гадаю, можна привітати інвесторів найсучаснішого столичного ЖК Taryan Towers – девелопер повідомив про отримання Сертифікату готовності до експлуатації другої вежі проєкту. Нагадаю, першу вежу було прийнято в експлуатацію у 2020 році, а третю планують здати у середині 2023 року.

     

    ЖК Taryan Towers будують в прицентральній частині Києва по вул. Іоанна Павла ІІ в Печерському районі столиці. У складі комплексу – три футуристичні вежі, які «на землі» поєднані стилобатом, а «в небі» – прозорими мостами. На даху кожної вежі – публічний простір: панорамний ресторан, парк з зимовим садом, музей майбутнього, які на окремому ліфті зможуть відвідати всі охочі. В комплексі розмістится 574 квартири, а вартість квадратного метру в них стартує з $3,6 тис.

    В КМР подали проєкт рішення про передачу в оренду ТОВ «ГЛОБАЛ СТРОЙ-3» та ОК «Житловий комплекс «ПЕРСПЕКТИВА» земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:096:0031 та зміну її цільового призначення на 02.10 – «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

     

    Схоже, що столична влада планує зробити черговий крок до узаконення скандального самобуду від УКО/Сітігруп – ЖК «Перспектива», який вже з десяток років будують по вул. Драйзера, 40 замість школи.

    Ціни на оренду житла в різних регіонах України мають різнонаправлений тренд, – про це свідчать дані Держстату.

     

    Так, в Києві середня вартість оренди 1-кімнатної квартири у грудні 2022 року була нижчою, ніж у грудні 2021 року – вона знизилась з 8512 грн до 7636 грн. А ось в Київській області вона за цей же період навпаки, трохи виросла – з 3882 грн до 4066 грн.

     

    Найбільше зростання орендних ставок на 1-кімнатні квартири зафіксовано в західних областях України. Так, у Львівській області вартість оренди піднялась з 5191 до 10976 грн, в Івано-Франківській – з 2618 до 4794 грн, в Закарпатській – з 4398 до 8705 грн.

     

    Зниження середньої ціни оренди спостерігалось в більш небезпечних регіонах, які потерпають від масованих обстрілів з боку терористичної армії рф. Так, в Одеській області за минулий рік середня вартість оренди 1-кімнатної квартири знизилась з 5081 у грудні 2021 до 4600 грн у грудні 2022, в Харківській області ціна впала з 5459 до 3430 грн.

     

    Проте, за даними Держстату, загалом за 2022 рік середня ціна оренди 1-кімнатної квартири в Україні збільшилась – з 4294 грн до 5698 грн.

    Незважаючи на війну, столиця має розбудовуватись – і Київгенплан продовжує розробляти нові Детальні плани територій для мікрорайонів міста.

     

    Наразі ведеться робота зі створення таких ДПТ:

    • реконструкції промрайону «Борщагівський-1» в межах проспекту Леся Курбаса, вул. Героїв Космосу, вул. Жмеринської та залізниці у Святошинському районі м. Києва;
    • в межах вулиць Короленківської, Жилянської, Великої Васильківської, Саксаганського, Анрі Барбюса, Щорса, Казимира Малевича у Печерському та Голосіївському районах м. Києва.

     

    Які саме зміни плануються та що має з’явитися на вільних ділянках цих територій, сказати важко, адже у зв’язку з військовим часом вся «будівельна» інформація в столиці засекречена.

     

    Сподіваюсь, що ці ДПТ хоча б приймати під грифом «цілком таємно» не будуть 👽