Житловий масив Виноградар свою назву отримав у спадок завдяки виноградникам, які розміщувались на його території до 1957 року. Він знаходиться в Подільському районі на північному заході Києва і вважається одним із найзеленіших куточків столиці, благополучним в екологічному відношенні, і має всі ознаки типового спального району.

Основна забудова Виноградаря проводилася з середини 70-х і до 1984 року – звідси й усі проблеми, багато в чому, як на мене, не вирішені досі. Було створено інфраструктуру, прокладено дороги та дві найбільші автомагістралі – проспект Правди та вулицю Маршала Гречка. На той час мережа автошляхів повністю відповідала вимогам місцевих жителів – було усе необхідне, що вписувалося до переліку потреб громадянина СРСР.

Сьогодні ж на трасах регулярно утворюються затори - на машині дорога до Майдану Незалежності займає не менше 25 хвилин, але може скласти і більше години. Наявна мережа автодоріг вже не здатна повністю задовольнити потреби району, що розвивається. Багато незручностей завдає і відсутність метро поблизу. До метро «Мінська» та «Оболонь» не менше 4,5 км, а станція «Сирець» хоча і розташована трохи ближче, але добиратися до неї не дуже зручно.

І все ж, багато покупців, які обирають квартири в новобудовах на Виноградарі, зупиняють свій вибір саме на цьому житловому масиві. Наявність поблизу великого лісового масиву, транспортна і соціально-побутова інфраструктура, що поступово покращується, робить район все більш привабливим для інвесторів. Забудова масиву досить однорідна, але, як на мене, занадто одноманітна: практично всі будинки багатоповерхові, часто зустрічаються дев'ятиповерхові та дванадцятиповерхові багатоквартирні будівлі, є й кілька шістнадцятиповерхівок. Тут легко заблукати - настільки дома схожі один на одного.

Найчастіше - це бюджетне житло, побудоване для працівників фабрик і заводів, а останнім часом стали споруджуватися нові житлові комплекси на Виноградарі за сучасними технологіями. І хоча це переважно будинки з квартирами категорії економ, рівень комфорту в них все одно, на мій погляд, значно вищий, ніж у тому «жаху», який будувався за СРСР. Звичайно, нові мешканці вже не орієнтуються на близькість до промпідприємств.

Інфраструктура масиву, заточена свого часу під штучно обмежені вимоги громадянина, хоч і включає безліч магазинів та інших життєво необхідних об'єктів, не призначена для задоволення духовних потреб мешканців. Поки що тут є лише мінімум розважальних закладів та кафе, а поряд з ЖК «Варшавський мікрорайон» обіцяють збудувати торговельно-розважальний центр.

Ще одним істотним недоліком є ​​практично повне небажання місцевих забудовників зводити нові школи та дитячі садки, апелюючи до того, що їх і так багато, і розташовані вони досить рівномірно. Будівельні компанії прив'язуються до вже існуючих освітніх закладів, і, незважаючи на те, що вони ще не заповнені до межі, я б на місці забудовників подбала про підтримку інтересу до своїх об'єктів заздалегідь. У ЖК «Крістер Град», наприклад, лише у 2020 році планують розпочати будівництво дитячого садка всього на 200 місць.

А загалом, масив має великий потенціал. На його території, з великих сучасних торгових об'єктів, розташовано два супермаркети «Сільпо», «Еко-маркет», а також «АТБ». Є продуктовий ринок, поблизу знаходиться дитяча поліклініка №2 та стоматологічна поліклініка. Тут достатньо вільного місця, де можна звести сучасні комфортабельні будівлі.

І, як мені бачиться, близькість новобудов до зелених насаджень здатна найближчим часом значно підвищити їхню привабливість і вартість житла. До того ж, забудовники пропонують дуже вигідні умови, надаючи знижки та можливість оформити розстрочку, а також влаштовують різноманітні акції, що дозволяють заощадити істотні кошти.