Pro et Contra: нерухомість у Івано-Франківську

Обговоривши плюси та мінуси життя та ідеї купівлі нерухомості у Києві та Львові, пропоную розглянути ще одне місто у західній частині України – Івано-Франківськ. Кому тут буде «жити добре», до яких незручностей слід готуватися, чи важко знайти роботу або розпочати власну справу, наскільки дороге житло – саме на ці питання я й шукала відповіді.

Звісно, що «все-все» дізнатись про місто, в якому сам не живеш, неможливо. Тож запрошую всіх читачів блогу розповісти про своє враження від Івано-Франківська – на форумі блогу чи в телеграм-чаті інвесторів.    

Трохи про місто

Івано-Франківськ – це вже третє ім’я цього прикарпатського міста. Колись воно називалося Станиславів, потім його назву скоротили до Станіслав, а теперішню назву місто носить з 1962 року. Історично Івано-Франківськ знаходився поперемінно під владою то Польщі, то Австро-Угорщини – лише невеликий проміжок часу у 1919 році це місто було столицею Західноукраїнської народної республіки. До складу срср Івано-Франківськ вперше потрапив у 1939 році – і повернувся до радянської імперії після закінчення Другої світової війни.

Тепер Франківськ (чи Франик, як його іноді називають місцеві жителі) є центром однойменної області незалежної України. Але і його архітектура, і стиль життя, і навіть місцевий говір досі зберегли риси, що нагадують про часи «за австрійців» та «за поляків». Зауважу, що в Івано-Франківську переважна більшість мешканців розмовляє українською мовою, тож деякі місцеві можуть не розуміти «російський діалект» – але, як на мене, то це взагалі не проблема, а принада міста 😉

З моменту повномасштабної збройної агресії, Івано-Франківськ прийняв близько 100 тис. ВПО. Деякі з них поїхали з міста далі, дехто повернувся додому, а дехто вирішив залишитися у Франківську назавжди і почав придивлятися до місцевого ринку нерухомості. Придивляються до нього і мешканці інших, південних, центральних та східних регіонів України. Адже мати власну квартиру або котедж у майже найспокійнішій області України, яка до того ж розташована за 180 км від західного кордону, має зручне транспортне сполучення з іншими західними областями країни – не така вже й погана ідея. Але про все крок за кроком.

Аргументи «за»

Аргумент 1. Івано-Франківськ – невелике місто, яке займає площу лише 83 кв. км, а постійно живе в ньому 261 тис. осіб. Ритм життя тут доволі неквапливий – майже ніхто нікуди не поспішає, тут немає метушні як в столиці чи, скажімо, у Львові. Тому тим, хто звик до швидкостей «великих міст», тут буде трохи дивно – принаймні перший час. Але цю особливість міста я б особисто віднесла до його принад, адже поняття «work-life balance» тут набуває зовсім іншого сенсу.

Аргумент 2. В Івано-Франківську жити дешевше, ніж в столиці чи у Львові. Я поки не кажу про ціни на оренду або купівлю нерухомості (про це розповім окремо), але і харчові продукти, і побутові товари тут об’єктивно дешевші, ніж у Києві. Річ у тім, що тут доволі багато місцевої продукції від невеликих виробників: хліб, ковбаси, сири виготовляють «на місці» – і не продають «за всі гроші світу». До речі, місцеві продукти дуже смачні і, як на мене, якісніші за продукцію великих виробників.

Аргумент 3. В Івано-Франківську та поблизу нього є на що подивитись. В самому місті працюють розважальні центри, музеї, декілька театрів, кінотеатри, безліч різноманітних фестивалів  – це для тих, хто прагне «культурних розваг». А для тих, хто хоче побути ближче до природи, в самому місті є чудове озеро, а за пів години від міста – Карпати. А вже там занять безліч: завітати у будь-яке невелике автентичне село чи на сучасну базу відпочинку, сходити у довготривалий похід чи вибратись на хайкінг, вирушити по гриби чи на рибалку. Та хоч просто виїхати в гори – адже ними можна милуватись вічно.

Аргумент 4. Особливість невеликого міста в тому, що тут майже звідусюди близько до центру міста. Від південної до північної околиці Івано-Франківська можна дійти пішки за 1,5 години, а автівкою проїхати за якихось 20 хвилин. Тож за столичними мірками тут всі мікрорайони – прицентральні.

Аргумент 5. В Івано-Франківську чудова соціальна та освітня інфраструктура (але, звісно, не без нюансів). Тут повно дитсадочків та шкіл, є імениті виші, працюють різноманітні курси для розвитку дітей. Є медичні заклади – як муніципальні, так і приватні. До того ж про рівень франківської медицини я чула лише хороші відгуки (що й не дивно, адже тут розташований один з найстаріших в країні медуніверситетів).

Аргумент 6. Івано-Франківськ має зручний транспортний зв’язок не тільки з іншими західними областями України, а й з сусідніми країнами. Три години автівкою до кордону з Румунією, чотири – до кордону з Польщею, Угорщиною та Словаччиною.

Аргументи «проти»

Аргумент 1. Як не дивно, але перший аргумент «проти» переїзду в Івано-Франківськ – той самий, що й «за» нього 🙂 Нагадаю – це невелике місто з неквапливим ритмом життя. Тож людині, що звикла до високих швидкостей – пересування, прийняття рішень, праці, розв’язання питань тощо – буде важко «уповільнитися». А декому це взагалі не вдасться.

Аргумент 2. Тим, хто запланував переїзд до Івано-Франківська, слід розуміти, що знайти роботу «на місці» буде складно – навіть незважаючи на те, що підприємництво та виробництво тут розвивається. До речі, як повідомляє мер міста Руслан Марцінків, станом на 20 вересня в Івано-Франківську працює вже 61 релоковане підприємство. Але вакансій все одно небагато: станом на зараз в місті є 524 актуальні вакансії. За даними порталу work.ua, за останній місяць у Івано-Франківську налічувалось лише 1,3 тис. вакансій – тоді як, наприклад, у Львові їх кількість становила більш як 5 тис., а у Києві – майже 13,5 тис.

Аргумент 3. Як і Львов, Івано-Франківськ має особливий клімат – він доволі вологий. Тому тим, хто має проблеми з органами дихання варто пошукати більш «сухе» місце для життя.

Аргумент 4. Як і у багатьох містах, розподіл по щільності соціальної інфраструктури – нерівномірний. В деяких районах проблематично записати дитину до садочка чи віддати у престижну школу. Крім того, зараз в Івано-Франківську багато приїжджих з дітьми – тож ситуація доволі складна.

Що з нерухомістю

Винайняти чи купити квартиру в Івано-Франківську – нескладно, але слід розуміти, що зараз це буде доволі дорогим «задоволенням». В середньому, за 1-кімнатну квартиру доведеться віддавати 10-15 тис. грн за місяць оренди, 2-кімнатна буде коштувати приблизно 15-20 тис. грн, а 3-кімнатна – від 18 тис. грн на місяць. Плюс комунальні витрати, звісно, та «ріелторські» (50-100% вартості місячної оренди).

Для купівлі можна розглядати як вторинку, так і готові квартири від забудовників. На вторинці вартість квадратного метра складає приблизно $600-1000 (в залежності від розташування та віку будинку, площі квартири).

В новобудовах середня ціна квадратного метра у серпні складала 22,1 тис. грн – такі дані наводить ЛУН. Причому пропозицій на ринку доволі багато: в місті будують 92 житлові комплекси. Обрати можна квартиру у класі економ (середня вартість – 18,8 тис. грн за кв.м), комфорт (середня вартість – 20,5 тис. грн), бізнес (середня вартість – 29,7 тис. грн) чи преміум (середня вартість – 34,7 тис. грн за кв.м).

Але, звісно, середня вартість – є середня вартість, яка може дуже сильно відрізнятись від конкретних пропозицій. Так, наприклад, готова 1-кімнатна квартира від забудовника в ЖК «Квартал Галицький» обійдеться від 725 тис. грн, 2-кімнатна – від 1,1 млн грн, 3-кімнатна – від 1,5 млн грн (девелопер «Ярковиця»). 2-кімнатна квартира від забудовника в ЖК «Паркова Алея» буде коштувати від 1,27 млн грн (девелопер Blago developer). Тобто, порядок цін можна зрозуміти.

P.S. Звісно, це далеко не всі аргументи за чи проти придбання квартири та переїзду до Івано-Франківська. Тому дуже розраховую на те, що до обговорення цієї теми приєднаються всі нинішні мешканці міста, які зможуть розповісти про життя в ньому на форумі блогу чи у чаті інвесторів.  

P.Р.S. Далі пропоную обсудити аргументи «за» та «проти» купівлі квартири та переїзду до Ужгорода 🙂