Масив з романтичною назвою Вітряні гори з'явився на карті Києва ще в 19 сторіччі. В цій частині Подільського району столиці здавна селився переважно небагатий люд – перші новобудови на Вітряних горах були невеликими хатками-мазанками. Місцевість тут у ті часи була гориста, відкрита та піщана – вітри гуляли нею з розмахом. Звідси, власне, і виникла назва Вітряні гори.

Перші багатоквартирні будинки тут з'явилися в післявоєнний період, і це були невеликі (2-3 поверхи), але досить комфортні на той час будиночки. Територію освоювали розташовані неподалік промислові підприємства – квартири на Вітряних горах у новобудовах того часу виділялися знову-таки робітникам із заводів та фабрик Куренівки.

А вже на початку 60-х років масив ще раз змінив свій вигляд – тут розгорнулося масове будівництво перших «хрущовок». Так що можна говорити про те, що в ті часи новобудови Києва на Вітряних горах стали одним із перших досвідів «індустріального домобудівництва».

Власне, з того часу в цьому масиві мало що змінилося – його основна забудова є дещо хаотичним (через особливості рельєфу) переплетенням вулиць, забудованих «хрущовками» і 2-3-поверховими будиночками, що залишилися. У дворах тут так само, як і півстоліття тому, полощиться білизна, що сохне, діти гуляють без нагляду дорослих, а біля гаражів мешканці чоловічої статі регулярно збираються «на консиліуми»:)

Без змін залишилася за великим рахунком і транспортна інфраструктура – ​​район, як і раніше, віддалений від метро, ​​до найближчої станції доводиться їхати маршрутками чи тролейбусами. Щоправда, мешканці мікрорайону не залишили надії на те, що колись тут все ж таки з'являться станції підземки – і міська влада підтримує в них цю надію. Соціальна інфраструктура, в основному, також залишилася з «радянських часів», але поки що вона більш-менш справляється зі збільшеним навантаженням.

Проте, масив цей не уникнув віянь нового часу – щоправда, торкнулися вони, переважно, архітектури його західної частини – Кристерової гірки. Тут з'явився один із великих столичних ЖК – «Паркове місто», який може похвалитися не лише сучасною архітектурою та комфортними квартирами, а й чудовим парком. Звісно, ​​це не єдина новобудова мікрорайону – житлові комплекси з'являються і на Вітряних горах, і на сусідньому Виноградарі, і на Мостицькому масиві, але про ці мікрорайони я сподіваюся розповісти в окремій статті. Словом, ті, хто задумав купити квартиру в новобудові на Вітряних горах, мають досить непоганий вибір.

Майбутнім інвесторам ЖК, що будуються на Вітряних горах у Києві, я б порадила ні в якому разі не приймати рішення про інвестування заочно. Справа в тому, що цей масив має свої особливості, які непосвяченому інвестору має сенс враховувати при прийнятті рішення. Перша полягає в тому, що місцевість тут досить горбиста - отже, вулицями не дуже зручно пересуватися людям з обмеженими можливостями або матусям з колясками.

Друга полягає у віддаленості від центру міста – незважаючи на те, що на громадському транспорті до нього можна доїхати без пересадок на тролейбусі чи маршрутках, шлях пролягає по «пробочних» місцях міста і може займати чимало часу.

Третя особливість, на мій погляд, полягає в тому, що це - класичний «спальний район». Тут є будинки, школи та дитсадки, але практично немає «культурних розваг». Сподіваюся, це скоро зміниться – неподалік мікрорайону ведеться будівництво великого ТРЦ «Ретровіль» з кінотеатрами, боулінгом та іншими розвагами. Зате тим, кому більше до вподоби відпочинок на природі, мікрорайон напевно припаде до душі. Неподалік є три парки, причому один із них – буферний парк «Виноградар» – плавно переходить у справжній ліс.

Але, зважаючи на все, переваг у цього масиву все ж таки більше, ніж недоліків - інакше як пояснити той факт, що і квартири на вторинному ринку, і новобудови на Вітряних горах від забудовника мають стабільний попит.