Соцмісто – саме так за часів СРСР називалися житлові масиви, які створювалися поряд із великими промисловими підприємствами та призначалися переважно для компактного проживання їхніх працівників. Сьогодні я розповім про такий мікрорайон Києва, розташований на лівому березі у Дніпровському районі столиці по сусідству із великою промзоною. Особливості, переваги та недоліки масиву будуть особливо цікаві всім, хто вивчає житлові комплекси Соцмістечка з метою придбання тут нової квартири.

Масив почав забудовуватись у 1947 році для забезпечення житлом працівників підприємств ДШК та «Радикал», розташованих у Дарниці. Будівельні роботи велися за допомогою німецьких військовополонених та тривали до 1952 року. Спочатку це були маленькі двоповерхові будинки на кілька квартир та сталінки, а у 50-х почалася масова забудова стандартними п'ятиповерховими будинками. Будівництво переважно було закінчено наприкінці 60-х.

Спорудження мікрорайону велося з урахуванням існуючої транспортної інфраструктури, паралельно розвивалася мережа автошляхів, а у 1965 році відкрилися одразу дві станції метро – «Лівобережна» та «Дарниця». Через три роки Святошинсько-Броварська лінія поповнилася станцією «Чернігівська», яка вирішила багато транспортних проблем, що виникли з розвитком промислових підприємств у районі масиву.

Планомірна забудова території сприяла будівництву впорядкованої мережі доріг, яка і сьогодні, як на мене, майже справляється зі своєю функцією. Жителі масиву можуть користуватися послугами автобусів, тролейбусів і маршрутних таксі, які прямують у різні куточки столиці. Тролейбусом №50 можна проїхати в район станції метро «Либідська», тролейбусний маршрут №91Н доставить до Центрального залізничного вокзалу та метро «Вокзальна», а на маршрутному таксі № 225 можна швидко дістатися до метро «Харківська». Є й трамвайна лінія, але вона проходить по самому краю Соцміста.

На мій погляд, мікрорайон чудово забезпечений усім необхідним – живучи тут можна лише зрідка вибиратися в інші райони Києва, тим більше, що велика кількість маршрутів громадського транспорту, як наземного, так і підземного, дозволяє зробити це без особливих зусиль. Поруч із метро «Чернігівська» розташований великий супермаркет Novus, торговий центр Ашан і торгово-розважальний центр Проспект. А біля станції «Дарниця» знаходяться продуктовий та речовий ринки, торговий центр «Doma center» та розважальний центр «Космікс». Крім цього, є безліч менших магазинів, у тому числі мережевих. На Дарницькій площі знаходяться супермаркети «Велика кишеня» та «Billa», а неподалік є кінотеатр «Дніпро».

Я вважаю, що в Соцмісті буде добре жити і тому, хто має дітей дошкільного чи шкільного віку. Тут є кілька навчальних закладів, у тому числі Спеціалізована школа №148 ім. І. Багряного, Громадсько-гуманітарна гімназія №176, початкова гімназія №167, а також Енергетичний та Педагогічний коледжі. У мікрорайоні розташована поліклініка №3 та Клінічна лікарня №2.

Незважаючи на відмінну інфраструктуру, житло в новобудовах Соцміста коштує дешевше, ніж у багатьох інших районах Києва. Як мені здається, основна причина цього полягає не тільки в близькості великої промислової зони, а й в уявленні про соціальну структуру мікрорайону, що склалося в радянські часи. Проте поступово становище виправляється, все більше будівельних компаній звертають увагу на цей масив, хоча, найчастіше споруджуються все ж таки новобудови економ та комфорт-класу, такі як ЖК на Краківській, 27А від забудовника «Житлобудінвест» або ЖК «Дім на Будівельників», від ТОВ «KDS Invest».

Упевнена, що мікрорайон цілком комфортний і його не псує навіть досить сильна завантаженість основних транспортних автомагістралей в годину пік. Єдиним суттєвим мінусом можна вважати близьке розташування промислової зони, але цю незручність поки що компенсують порівняно невисокі ціни, за якими пропонуються квартири в новобудовах Соцмістечка.