Говорять девелопери: виклики та перспективи 2023, столичний регіон

Вже традиційно надаю в блозі слово девелоперам – аби з перших рук дізнатись, як забудовники оцінюють ринкову ситуацію, з якими викликами стикаються та які перспективи бачать. В цій добірці мова піде про столичний регіон.

Олександр Насіковський, співзасновник та керівний партнер групи компаній DIM

Які основні процеси ви зараз спостерігаєте на ринку первинки? Які труднощі доводиться долати – і які вже подолали?

– Ми зараз перебуваємо у фазі стриманого оптимізму, спостерігаючи, як від кінця березня завдяки синергії наших дій, успіху ЗСУ на фронті та спецоперацій на росії, купівельна активність на первинному ринку нерухомості поступово відновлюється.

Що стосується реального попиту, то ми фіксуємо пожвавлення вже з весни і зараз можемо констатувати, що в наших проєктах об’єми продажів сягають приблизно 50% від довоєнного рівня. 40% угод припадає на квадратні метри з високою ступінню готовності, причому 20% з них стосуються купівлі житла з ремонтом від девелопера. Ще 30% угод припадає на житлові будинки із готовністю 50% і вище, і 20% – на об’єкти на ранніх стадіях будівництва. Треба розуміти, що ще рік тому українці не готові були інвестувати на початкових циклах проєктів, їх лякала невизначеність: добудують чи ні.

Саме тому нашим першочерговим завданням і викликом було – поновити будівництво і продовжити будувати тими темпами, до яких звикли наші інвестори. Ми одними з перших в київському регіоні відновили роботи на майданчиках ще в червні 2022 року, буквально за два місяці, як росіяни відступили, і це дало свої результати.

Вже восени ми відчули, як люди, які бачать реальну динаміку, повертаються до своїх зобов’язань, почали заходити платежі за розтермінуваннями, бо ніхто не сумнівався, куди йдуть його гроші. Реальна динаміка стає маркером і для нового покупця та інвестора.

Для розуміння: якщо на початку повномасштабного вторгнення за договорами розтермінування лише 10% сплачували справно, то тепер ця цифра сягає 50%. Рівно половина тих, хто купив у нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої зобов’язання. Працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто сплачує за договорами розтермінування, був на рівні 80-90%.

Індикатором, який підтверджує, що ми рухаємось у правильному напрямку є той факт, що до нас вже п’ятий місяць поспіль повертається приватний інвестор, а ця категорія в структурі попиту на ринку зараз обмежена і вкрай вибіркова. Для нас виконання зобов’язань, реальна будівельна динаміка та якість продукту  – маркери, за якими вони обирають, чи повертатись на ринок і до кого йти.

Чи починали ви роботу над новими проєктами? Наскільки це зараз складно (через нове законодавство) та чи готові люди вкладати гроші «в котлован»? 

– Перший рік повномасштабної війни ми зосередились на тому, щоб відновити будівництво і виконувати ті зобов’язання, які взяли на себе раніше. Потрібно було сфокусуватись на викликах часу. Звичайно, це і зміна логістичних ланцюжків по будівельних матеріалах, а отже здорожчання, і енергетичний терор, який був із нами увесь холодний період року, заважав працювати і доводилось шукати альтернативні джерела і можливості, як не зупинятись.

Майже нульові продажі на ринку в цей період – це теж виклик, для нас більше психологічний, звичайно, а для багатьох гравців, я знаю, це просто пряма загроза існуванню. Наша фінансова модель побудована таким чином, що ми не маємо глибокої залежності від постійних надходжень грошей інвесторів, ми не граємось у перехресне фінансування майданчиків і дуже негативно ставимось до питань переливання грошей із проєкту в проєкт.

Але будувати, коли в тебе продається умовно 10-12 квартир на місяць проти десятків, як було до війни, звичайно, морально складно. Хоча ми чудово розуміли, що цей період не назавжди, знаючи потенціал українського ринку та реальну потребу в житлі.

Які зміни відбулися в «портреті» українського інвестора у первинку? Хто зараз інвестує у новобудови і як ці люди обирають цікаві для них проєкти? Що для них важливо – і чи коригуєте ви власні проєкти та ринкову стратегію, з огляду на ці зміни?

– Сьогодні покупець, як ніколи раніше, звертає увагу не просто на окремі показники – локація, формат, транспортна доступність, інфраструктура, а оцінює проєкт комплексно. Він купує територію для життя та розвитку. Йому важлива поліфункціональність інфраструктури, продумана під щоденні потреби, а не народжена штучно в голові архітекторів-проєктувальників. Важлива інфраструктура безпеки, зокрема енергетичної, а також сервісна складова, додаткові рівні комфорту, пов’язані із доданою вартістю: консьєрж, обслуговування, ком’юніті центри з різними рівнями дозвілля тощо.

Ми завжди підходили до створення продукту з позиції комплексного розвитку території для життя, розвитку та комфорту наших мешканців, тому змінювати і щось штучно докручувати не доводиться.

Питання безпеки має три рівні: особиста, енергетична та колективна. За першу відповідає система контролю доступу, закрита територія, спостереження, охорона.

За другу – наші рішення, пов’язані з альтернативними джерелами енергії. Зокрема геотермальними насосами (обсяги споживання опалення можна скоротити завдяки ним щонайменше на 40%, а енергоспоживання на приблизно 35 кВт‐год на кв. м), які ми плануємо використовувати при будівництві багатоквартирного житла.

Також є нове покоління скла високої якості з магнетронним напиленням, яке дозволяє сонячному світлу проникати всередину приміщення, у той самий час не пропускаючи сонячне тепло. Це міцна термостійка мінеральна вата світового бренду Rockwool, яка забезпечує оптимальний внутрішній мікроклімат, не перешкоджаючи природній дифузії надлишків водяної пари та демонструючи високі термоізоляційні властивості. І ще багато інших інженерних рішень, які ми застосовуємо.

А ось за третій рівень безпеки – колективну безпеку – відповідає принцип ком’юніті та квартальної забудови. Як це реалізовано, наприклад, у нас в ЖК Lucky Land – коли всередині комплексу створюється екосистема для взаємодії сусідів та розбудови культури добросусідства, і водночас по периметру зберігаються соціальні домінанти для мешканців всього району. Тоді комплекс сприймається не як чуже чи інше, а як частина свого мікрорайону, новий центр тяжіння, місце сили та взаємодії. Це допомагає гармонійно вписувати нову забудову в урбаністичне тло.

Як ви оцінюєте ефективність програми єОселя? Чи справдилися ваші очікування від неї?

– У цієї програми цілком можливо є всі шанси справді стати драйвером будівельної галузі із середнім мультиплікатором 7,8 грн ВВП. Щоправда, з однією поправкою: навряд чи в цьому чи навіть в наступному році. Розширення іпотечної програми – це швидше гра в довгу, на майбутнє, щоб виграти час для будівельної галузі на переформатування і перезапуск процесів.

Ринку давно треба нарешті відкинути ідею про чудодійну «фінансову милицю», яка тут і одразу все «полагодить» і поверне платоспроможний попит до довоєнного рівня «вже завтра». Треба бути реалістами: успіх програми буде напряму залежати від обсягу її фінансування, а також від швидкості виділення цільових коштів розпорядником безпосередньо банкам-партнерам.

Зараз саме баланс доступних коштів та швидкість їх виділення банкам – дві ключові проблеми, які гальмують дієвість програми. І це цілком прогнозовано: в країні, де обсяг знищеної інфраструктури за попередніми даними оцінюється в $411 млрд, де понад 170 тис. житлових будинків зруйновано, і щодня ворог продовжує завдавати удари, є статті витрат значно нагальніші за повносправне фінансування програми.

Я вважаю, що більший потенціал на цьому етапі у програм тривалого розтермінування від девелопера. Наприклад, ми пропонуємо квартири на виплат до 7 років з авансом від 20% вартості. Станом на зараз в структурі угод компанії 28% припадає на купівлю за повну вартість, а решта – на розтермінування.

Чого чекати від цін на новобудови до кінця року та в наступному році? До чого нам всім готуватись?

– Ніколи не був оракулом, а в умовах тотальної невизначеності, коли чорні лебеді – це вже не щось з всесвітньо відомої книги Талеба, а наша дійсність, будь-які прогнози виглядають трохи дивно. Разом з тим ми можемо робити певні припущення, спираючись на досвід та розуміння ринку.

Я винесу за дужки нашу Перемогу (це питання часу, звісно, але коли вона буде, мені невідомо) і скажу, що враховуючи середньозважене зростання собівартості будівництва близько на 40% від початку року і стримувальний фактор у вигляді обмеженого платоспроможного попиту, на нас чекає помірне зростання цін в гривні. До кінця року, гадаю, це буде ще 10-15%.

Наступний рік буде напряму залежати від успіхів ЗСУ на фронті, дипломатів на міжнародному рівні та ситуації з економікою країни. Потенціал у ринку нерухомості колосальний: врахуйте, що понад 170 тис. житлових будинків зруйновано і щодня ворог продовжує завдавати удари, тобто житлове питання стоятиме дуже і дуже гостро.

Як ви дивитесь у 2024 рік, які виклики та перспективи вже бачите?

Наш головний пріоритет зараз – Перемога і її наближення усіма можливими способами. Якщо повернутись до ринку, то головним викликом буде нарощення обсягів реального попиту та продажів, повернення до рівня довоєнних показників – це перший етап.

Далі – переформатування ринку з принципу «будувати, щоб продавати» до «продукт та його цінність для покупця – пріоритет». І тут не обійтись без вивчення реальних запитів покупця, особливостей території забудови, її потенціалу, співпраці з найкращими архітекторами-проєктувальниками, розуміння принципів людиноцентричного девелопменту.

До речі, саме відбудова за принципами Smart-відновлення та людиноцентричного девелопменту збільшить шанс повернути додому ті 4,5 млн українців, які зараз знаходяться в інших містах. Вона означає, що ми заходимо на деокуповані території та починаємо поетапне і комплексне їхнє відновлення відповідно до того, якими ми їх хочемо бачити в майбутньому.

Процес зрозумілий: інженерні комунікації, які забезпечують життєдіяльність громади, інфраструктура та місця соціального тяжіння, зокрема соціально-побутови об’єкти, сфера послуг, сервіси, а також житло.

Ігор Гуда, голова ради директорів компанії «Креатор-Буд» (Київ, Львів, Тернопіль)

Які основні процеси ви зараз спостерігаєте на ринку первинки? Які труднощі доводиться долати – і які вже подолали?

– Найстійкіша тенденція – це збереження високого попиту на готове житло. Порівняно з довоєнними часами покупці менш охоче вкладаються у поточне будівництво і часто готові заплатити за квадратний метр більше, але отримати свою оселю тут і зараз.

Друге – це географічний розподіл попиту: на заході України він значно вищий. Водночас у Києві ми сьогодні теж спостерігаємо його пожвавлення, хоч поки і не дуже велике.

Серед проблем, за виключенням чинників війни, на які вплинути неможливо, однією з основних залишається низька платіжна дисципліна покупців, які придбали житло у розстрочку. Чимало з них призупинили платежі, але й договори не розривають.

Це позначається на обсягах фінансування будівництва, відповідно, і на його динаміці. Доводиться переглядати плани фінансування та залучати з інших джерел кошти, необхідні для збереження високих темпів робіт.

Чи починали ви роботу над новими проєктами? Наскільки це зараз складно (через нове законодавство) та чи готові люди вкладати гроші «в котлован»?

– Зараз для ринку нерухомості непрості часи, але будь-які такі періоди – це і часи нових можливостей. Важливо їх вчасно помітити та використати.

Сьогодні одне з таких вікон можливостей – це невелика за поверховістю забудова у Києві. Будинок можна побудувати у доволі стислі строки, і на таке житло є стійкий попит. Плануємо вже скоро презентувати новий проєкт такого формату, тож радимо слідкувати за нашими анонсами.

Як ви оцінюєте ефективність програми єОселя? Чи справдилися ваші очікування від неї?

– Програма працює непогано, особливо після її перезапуску. До того ж, деякі моменти стали значно зручнішими. Зокрема, спростився процес отримання відповіді від банків щодо можливості кредитування. Попит на придбання житла в рамках програми зберігається, перспектива в неї є.

Чого чекати від цін на новобудови до кінця року та в наступному році? До чого нам всім готуватись?

– Точні прогнози робити важко, оскільки ринок первинної нерухомості залежний від курсу долара і цін на основні матеріали та комплектуючі. Їх вартість вже виросла та цілком може збільшитись у майбутньому. Ситуація залишається складною, є проблеми з постачальниками.

Тому якщо переформулювати питання – чи може збільшитись ціна квадратного метра в новобудові – так, цілком. А якщо помітно збільшиться курс іноземної валюти, то гарантовано. Відтак основна порада покупцям з початку війни залишається незмінною: якщо є можливість купити житло сьогодні, то краще зробити це зараз.

Як ви дивитесь у 2024 рік, які виклики та перспективи вже бачите?

– Ми віримо в ЗСУ та найскорішу перемогу і чекаємо на відбудову нашої прекрасної країни. Сильно забігати вперед не хочеться, але вже сьогодні зрозуміло, що роботи у нас буде дуже багато. І ми маємо бути готові прикласти весь свій досвід та навички, аби створювати в українських містах комфортний житловий простір, у якому хочеться жити.

Ростислав Мельник, Корпорація Нерухомості РІЕЛ

Які основні процеси ви зараз спостерігаєте на ринку первинки? Які труднощі доводиться долати – і які вже подолали?

– Основні труднощі – це відсутність інвестування коштів у будови від клієнтів. На початку повномасштабного вторгнення ми це відчули сповна. Люди перестали платити кредити, вносити регулярні платежі чи купувати нерухомість. Та з часом цей процес відновився.

На сьогодні, і це моя суб’єктивна думка, почав відновлюватися ринок житла бізнес-класу. Помешкання комфорт-класу з весни продаються десь на рівні 40% від довоєнного стану. Цей оборот коштів дає можливість будувати, завершувати розпочаті проєкти і планувати нові.

Але сьогодні вже вимальовується ще й інша проблема. Чимало фахівців будівельної та суміжних галузей на фронті. Банально не вистачає робочих рук. Ось ця проблема є нагальною і її стає все складніше вирішувати.

Чи починали ви роботу над новими проєктами? Наскільки це зараз складно (через нове законодавство) та чи готові люди вкладати гроші «в котлован»? 

– Так, нещодавно ми запустили новий проєкт бізнес-класу Maxima Residence в Києві на Печерську. Цей ЖК ми зводимо cпільно з іноземним партнером, турецьким девелопером Bosphorus Development. Також розпочали будівництво нового ЖК в Солом’янському районі Києва, стартуємо у Львові з преміальним клубним будинком Hyde Park та плануємо запускати восьму, останню, чергу ЖК «Велика Британія». Це наші найближчі плани.

Усі ці проєкти розроблялися, на них отримувалися дозволи та необхідні пакети документів до вторгнення росії і до моменту дії нового законодавства. Щодо нововведень, то ми звісно їх вивчаємо, аналізуємо і всі наші наступні будови будуть зводитися відповідно до нових норм та правил. Ми завжди так робили і будемо робити.

Щодо інвестування в котлован. Так, ми маємо таких клієнтів сьогодні. Хтось хоче заробити на перепродажі, після завершення будівництва, хтось готовий почекати, інші вкладають кошти в нерухомість на майбутнє.

Які зміни відбулися в «портреті» українського інвестора у первинку? Хто зараз інвестує у новобудови і як ці люди обирають цікаві для них проєкти? Що для них важливо – і чи коригуєте ви власні проєкти та ринкову стратегію, з огляду на ці зміни?  

Наші клієнти сьогодні в більшості це ті люди, кому необхідне власне помешкання – чимало переселенців, людей, що втратили домівки чи вони знаходяться на окупованих територіях. Шукають, в основному, готове житло, для них важлива наявність підземного паркінгу, укриття поруч, місцерозташування. Також почали повертатися інвестори, які заробляють на перепродажу нерухомості – вони вкладають гроші на старті проєкту. Є і постійні клієнти, які купують у РІЕЛ не вперше.

Звісно, ми відслідковуємо ринок, його тенденції та запити, і стараємося завжди працювати синхронно. Що стосується будівництва, то це складний технологічний процес і вносити зміни «з коліс» не завжди можливо й потрібно. Відносно стратегії, ми постійно працюємо з командою над удосконаленням усіх процесів і пропозицій. Ця робота триває безперервно і результати продажу нашої нерухомості дають нам розуміння, що діємо ми ефективно .

Як ви оцінюєте ефективність програми єОселя? Чи справдилися ваші очікування від неї?

– Позитивно. Це класна програма. Як ми знаємо, єОселя – це державна іпотечна програма, яка дає можливість певним категоріям людей придбати житло на пільгових умовах від 3% до 7% річних. Що важливо – кредитування видається у гривні.

Також, варто зазначити, що нещодавно відбулися зміни в програмі, тож наразі українці можуть придбати помешкання у готових комплексах та таких, що ще будуються. Для людей це хороша можливість придбати власне житло.

А для нас – цілий ряд переваг. Перш за все, це інвестиції в будівництво, які дають нам можливість безперебійно працювати. По-друге, будівництво – це та галузь, яка забезпечує роботою сотні суміжних виробництв, даючи роботу тисячам людей. І по-третє, це великі суми податкових відрахувань, які ми сплачуємо до державного бюджету, тим самим стимулюючи економіку.

Ми вже маємо закриті угоди на купівлю нерухомості через єОселя та десятки заявок, які поки що на розгляді. До речі, для зручності ми розробили і опублікували на нашому сайті riel.ua покроковий алгоритм «як придбати житло від РІЕЛ в іпотеку єОселя».

Чого чекати від цін на новобудови до кінця року та в наступному році? До чого нам всім готуватись?

Якщо рахувати в доларах, то сьогодні собівартість будівництва мало чим відрізняється від довоєнного часу. Я думаю, поки значних коливань цін очікувати не варто. Але звісно, дуже багато залежить від успіхів наших захисників на фронті.

Як ви дивитесь у 2024 рік, які виклики та перспективи вже бачите? 

– Оптимістично дивимося і це завдяки нашим воїнам, які нас захищають, а ми їм допомагаємо. Ми з командою РІЕЛ поставили собі за мету до кінця 2024 року добудувати усі свої комплекси, які розпочали зводити до 24 лютого 2022 року. А це близько мільйона квадратних метрів або 20 тисяч квартир.

Також ми були на міжнародній Конференції з питань відновлення України в Лондоні, де провели ряд важливих зустрічей з міжнародними фінансовими установами та фондами. Тож є конкретні інвестиційні домовленості та амбітні плани спільної роботи. Ну і, звісно, плануємо розпочати кілька нових цікавих проєктів – тож слідкуйте за нашими новинами!

Ірина Міхальова, CMO Alliance Novobud

Які основні процеси ви зараз спостерігаєте на ринку первинки? Які труднощі доводиться долати і які вже подолали?

Найважливіший процес сьогодні – повільне, але впевнене зростання попиту на житло в новобудовах. З кінця зими спостерігаємо збільшення кількості угод: за шість місяців середньомісячна кількість угод зросла у 2,5-3 рази.

У червні було невеличке просідання, гадаю, через масовані обстріли Києва та підрив Каховської ГЕС. У липні ж інформаційна ситуація дещо стабілізувалася, й наразі маємо впевнене нарощення продажів.

Активізувався й відкладений попит. Зокрема, серед клієнтів, які за останні три місяці придбали нерухомість в Alliance Novobud, 30% – це ті, хто цікавився нашими проєктами ще у кінці 2021 – на початку 2022 року. Вони повернулися з чітко сформульованим бажанням інвестувати у нерухомість. Спостерігаємо активність покупців нерухомості бізнес-класу, що не може не тішити.

Ще один помітний процес – поступове відновлення будівництва черг, які були заморожені з початком повномасштабного вторгнення. Девелопери оголошують про відновлення робіт на цих будівництвах, що, безперечно, є хорошим знаком для галузі й ще одним маркером надійності для споживачів.

Заради справедливості треба зазначити, що держава теж не пасе задніх. Покращилося фінансування програми «єОселя» під 3%, з 1 серпня стартувала програма «єОселя» під 7%. Таким чином, пільгові умови на придбання житла стали доступні більшій кількості українців.

До речі, Alliance Novobud пройшов акредитацію в одному із банків-учасників програми «єОселя» на житло, що будується. Наші договори відповідають її вимогам, ми маємо достатньо площ для продажу – тож вже досить активно укладаємо угоди.

Серед труднощів, які практично чи здебільшого подолані: втрата довіри з боку покупців до ринку новобудов, утруднена логістика будівельних матеріалів, нестача робочої сили. Завдяки швидкому відновленню будівництва на всіх майданчиках та введеним в експлуатацію чергам ми змогли повернути довіру до галузі – кількість лідів й угод зростає з кожним місяцем, а покупці, які придбали нерухомість на виплат, повертаються до регулярних графіків оплат. Складну логістику вибудували практично з нуля та налагодили регулярні постачання. Будівельні бригади сформовані, нехай поки що і не повною мірою, та все ж робота на об’єктах кипить.

Чи починали ви роботу над новими проєктами? Наскільки це зараз складно (через нове законодавство) та чи готові люди вкладати гроші «в котлован»?

– Робота над новими проєктами йде, але поки що переважно на паперах. Готуємо наразі документацію для кількох цікавих об’єктів.

Класична схема інвестування «на котловані» сьогодні неактуальна, адже вартість входу значно зросла. Особливо це стосується якісних концептуальних проєктів. Виною цьому і вплив нового законодавства, і зростання собівартості.

Відсутність проєктного фінансування й зацікавлення банків у реальному кредитуванні, фактична неможливість кредитування учасників будівельного бізнесу за програмою 5-7-9 стримують забудовників від старту нових об’єктів.

Які зміни відбулися в «портреті» українського інвестора у первинку? Хто зараз інвестує у новобудови і як ці люди обирають цікаві для них проєкти? Що для них важливо – і чи коригуєте ви власні проєкти та ринкову стратегію, з огляду на ці зміни?

– 85% наших покупців та інвесторів в ЖК комфорт-класу та бізнес-класу – це люди, в яких дуже гостро стоїть житлове питання. Серед них, зокрема, є внутрішньо переміщені особи. Решта 15% – це інвестиційний попит.

Серед наших покупців багато військовослужбовців та працівників силового блоку. Цьому сприяють державна іпотечна програма «єОселя» під 3% та наша власна програма для військових, яку ми запустили ще минулої осені. Завдяки розширеній програмі «єОселя» під 7% додалися й інші категорії населення, наприклад співробітники фінансових установ, власники малого бізнесу, переселенці тощо.

Надзвичайний попит мають однокімнатні невеликі квартири у введених в експлуатацію будинках. Їх готові купувати навіть за стовідсоткової оплати. За цими лотами вже відчувається певний дефіцит.

Ми думали, що після важких осені й зими матимемо спад попиту на квартири на високих поверхах, але ні. Головним критерієм ухвалення рішення про придбання квартири сьогодні є не стільки комфорт під час можливих вимкнень електроенергії, скільки гарна цінова пропозиція, можливість вигідної розстрочки від забудовника, кредитування тощо.

Цікавить покупця й безпекова складова: наявність в будинку приміщень подвійного призначення, які можна трансформувати в укриття – великий плюс. Повертається попит на смартквартири, що, в першу чергу, обумовлено невисокою вартістю такої нерухомості.

Якщо ж говорити про вибір житлового комплексу, то покупці, як і раніше, обирають проєкти з рекреаційними складовими (парк, ліс, водойма на території комплексу чи в пішій доступності), розвинутою багатою соціальною інфраструктурою, концепціями «двір без авто» тощо.

Звертають увагу й на технологію будівництва (надають перевагу безпечній та надійній монолітно-каркасній), якість будівельних матеріалів, утеплення, віконних конструкцій тощо. Але головний фактор — це все ж таки надійність забудовника. Ті, хто продовжують будівництво під час війни, отримали додатковий маркер надійності.

Як ви оцінюєте ефективність програми «єОселя»? Чи справдилися ваші очікування від неї?

Якщо говорити про програму «єОселя», то прогноз більш ніж позитивний. Таких доступних умов для придбання житла в Україні ще не було, й українці це вже зрозуміли. Практично кожний четвертий наш клієнт — це людина, яка хоче оформити квартиру за програмою «єОселя».

Тішить і той факт, що до програми долучаються все більше банків. Наприклад, маємо інформацію, що до програми восени приєднається системно-важливий Sense Bank. Єдине, чого наразі не вистачає, то це швидкої акредитації державними банками забудовників з житлом, що будується. Комерційні банки реагують оперативніше. Наприклад, Sky Bank акредитував нас ще в червні. За два місяці партнерства вже маємо значні результати.

Загалом, якщо фінансування програми триматиметься хоча б на такому ж рівні, як сьогодні, восени сподіваємося на споживацький бум. Ті, хто вже встиг укласти угоду за «єОселя» під 3% або 7%, проводитимуть перші оплати, накопичуватимуть досвід з користування програмою й, звісно, передаватимуть його іншим потенційним споживачам.

До речі, опрацьовуємо з компанією «Укрфінжитло» рішення, за яким клієнти, які мають чинну розстрочку від забудовника (за акредитованими об’єктами, що будуються), матимуть змогу подати через Дію заявку на кредит в розмірі суми залишку угоди за умовами програми «єОселя». Наразі ми вивчаємо це питання, тож ймовірно незабаром одним зручним фінансовим інструментом стане більше.

Чого чекати від цін на новобудови до кінця року та в наступному році? До чого нам всім готуватись?

– До кінця року, впевнена, вартість квадратного метра зросте на 6-11% (маю на увазі ціни в гривні). Та й у наступному, 2024-му, році вона лише зростатиме. Видимих та логічних причин до зниження немає. Гадаю, може бути лише єдина вагома причина для зниження — значне погіршення ситуації на фронті. А такої можливості ми навіть не розглядаємо, тож очікуємо планомірного зростання ринку новобудов.

Як ви дивитесь у 2024 рік, які виклики та перспективи вже бачите?

– Дуже хочу сподіватися, що у 2024 рік ми зайдемо, якщо не з перемогою та зі стартом реального відновлення України, то хоча б з вагомими локальними перемогами на фронті. Це додасть оптимізму нам усім, і ринку нерухомості в тому числі.

Щодо проєктів, які вже у роботі, то фінансово стійкіші гравці «проковтнуть» слабших. Тож їхні проєкти врешті будуть добудовані, але можуть виникнути втрати як за термінами здачі, так і за дотриманням задекларованих на старті особливостей комплексів.

Очікую й на старти нових проєктів і, гадаю, їх буде достатньо. Україна сьогодні дуже потребує цікавих, сучасних та головне доступних форматів, аби перекрити тисячі втрачених метрів житлової нерухомості.

Не виключено, що на будівельний ринок України зайдуть міжнародні гравці, а отже здорова конкуренція підштовхне його гравців до якісних та кількісних змін.

P.S. Як бачимо, столичні девелопери майже пристосувались до викликів сьогодення – а вже скоро дізнаємось, як почуваються забудовники західного регіону України.